Дикція журналіста в кризових умовах: комунікативні детермінанти, типові мовні девіації та практики самокорекції

Світлана Харченко; Світлана Литвинська; Денис Рудень

doi:10.31652/2521-1307-2026-42-10

Автор(и)

Світлана Харченко Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9336-1259
Світлана Литвинська Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5761-5124
Денис Рудень Кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9976-9255

DOI:

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2026-42-10

Ключові слова:

мова журналіста, культура мовлення, дикція, техніка мовлення, культура етерного мовлення, кризова комунікація, артикуляційна чіткість

Анотація

Статтю присвячено дослідженню дикції та інтонаційної стійкости журналіста як фундаментальних інструментів професійної комунікації в сучасному медіапросторі. Актуальність теми зумовлена переважанням авдіовізуальних форматів на цифрових платформах і зростанням ролі усного мовлення в кризових (екстремальних) умовах, зокрема під час Війни за Незалежність України, яке є не лише інструментом передавання інформації, а й чинником формування довіри авдиторії до журналіста зокрема й медіа загалом, психологічної стабільности інформаційного простору й ефективности комунікації. Наголошено, що за екстремальних обставин якісна вимова стає складником інформаційної безпеки, бо чітка дикція та сталий голос мінімізують ризики неправильної інтерпретації повідомлень, що сприяє зниженню сприйняттєвого навантаження на авдиторію. Методологічну основу роботи становить інтегративний підхід до аналізу професійного мовлення журналіста, що поєднує лінгвістичний, психолінгвістичний і методичний виміри дослідження дикції в кризових умовах. Емпіричною основою дослідження стало аналізування прямих етерів «Єдиного марафону», на основі якого ідентифіковано типові мовленнєві помилки журналістів у стресових ситуаціях: підвищення гучности (форсування) голосу, ніби журналіст намагається «перекричати»; прискорений темп мовлення без потрібних смислових павз, нечітка вимова слів (емоційна артикуляційна деформація); мовленнєва фрагментація (короткі незавершені чи обірвані фрази, порушення логічних і змістових зв'язків між фразами); невідповідність тону змістові повідомлення. Установлено, що емоційне збудження журналіста під впливом стресових чинників безпосередньо впливає на просодичні параметри голосу, що слухач легко «зчитує», і це може мати різні непередбачувані наслідки (наприклад, паніка). На основі аналізу наукової літератури і спостережень за мовленням журналістів, кореспондентів у прямих етерах складено чеклист (звірник) самооцінювання дикції журналіста, що поєднує її характеристики, психофізіологічну стабільність і комунікативну зрозумілість, доступність мовлення і дає змогу студентам, журналістам-початківцям саморефлексувати щодо артикуляційної чіткости, ортоепічної нормативности, темпо-ритмічної стабільности, голосової витривалости. Кожен блок звірника містить конкретні запитання для перевірки. Запропоновано протокол стабілізації «Голос журналіста перед стрес-етером», що містить 10 експрес-вправ, адаптованих для виконання в польових умовах за лічені хвилини до виходу в прямий етер, щоб зняти м'язовий затиск, активувати резонатори і відновити діафрагмальне дихання. Виснововано, що стійка дикція – не лише вимова академічних стандартів, а й спосіб забезпечення професійного довголіття журналіста. Упровадження таких методик в освітні компоненти навчальних планів спеціальности «Журналістика» дасть змогу готувати фахівців, здатних зберігати високу якість комунікації в найскладніших акустичних і психологічних умовах. Отримані результати підтверджують потребу системної роботи над дикцією як важливим елементом професійної компетенції журналіста.

Посилання

Bashmanivska, L. A. (2025) Dyktsiia ta holos yak skladovi profesiinoho movlennia maibutnoho zhurnalista [Diction and voice as components of the professional speech of a future journalist]. Scholarly notes of the V. I. Vernadsky Tavrichesky National University. Series: Philology. Journalism, vol. 75, №1, pp. 211-215. https://doi.org/:10.32782/2710-4656/2025.1.2/33 (in Ukrainian).

Bashmanivska, L., Bashmanivskyi, V. (2022). Dyktsiia i emisiia holosu. Vyraznist profesiinoho movlennia zhurnalista, Navchalno-metodychnyi posibnyk dlia samostiinoi roboty studentiv i dystantsiinoho navchannia [Diction and voice emission. Expressiveness of a journalist's professional speech]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 108 p. (in Ukrainian).

Cherniavska, O. S., Mishyn, A. V. (2024). Maisternist veduchoho prohram telebachennia: tekhnika movlennia i efektyvna komunikatsiia v poltavskykh media [The Mastery of a Television Host: Broadcasting Technique and Effective Communication in Poltava Media]. Current Issues in the Humanities: Interuniversity Collection of Scientific Papers of Young Scientists of the Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, № 72, t. 3, pp. 121–126. (in Ukrainian).

Donchenko, N. (2018). Postanovka movnoho holosu yak osnova opanuvannia artystom maisternistiu slovesnoi dii [The staging of the speaking voice as the basis for the artist's mastery of the skill of verbal action]. Bulletin of the National Academy of Leading Personnel of Culture and Arts, №1, pp. 164–168. (in Ukrainian).

Haladzhun, Z., Voitsekhivska, S. (2015). Movlennievi aspekty roboty televeduchoho [Speech aspects of the work of a TV presenter]. Collection of works of the Research Institute of Press Studies, vol. 5, pp. 367-376. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZPNDZP_2015_5_33 (data zvernennia: 09.01.2026). (in Ukrainian).

Hrytsan, N. V. (2020). Tekhnika stsenichnoho movlennia: navch.-metod. posib. 2-he vyd., pererobl. i dopovn. [Stage speaking technique]. Ivano-Frankivsk, 2020, 286 p. (in Ukrainian).

Kolenko, A. V. (2018). Dyktsiia yak osnovnyi tekhnichnyi zasib i khudozhnii komponent movlennia [Diction as the main technical means and artistic component of speech]. Web of Scholar, 3(5), pp. 32-36. (in Ukrainian).

Kolenko, A. V., Ivanenko, O. A., Holosniak, V. V. (2025) Intehratsiia vokalnoi ta stsenichno-movlennievoi pidhotovky maibutnikh aktoriv [Integration of vocal and stage-speaking training of future actors]. Musical art in the osvitological discourse, (10), pp. 58-64. (in Ukrainian).

Kotliarenko, S. V. (2019). Kultura tekhniky movlennia studenta-filoloha – zaporuka uspikhu v profesiinii diialnosti [The culture of speech technique of a philologist student is the key to success in professional activities]. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/27337 (data zvernennia: 09.01.2026). (in Ukrainian).

Kushnir, O. (2017). Orfoepichna kultura v efiri suchasnoho dytiachoho telebachennia (za materialamy ternopilskykh telekanaliv) [Orthoepic culture on the air of modern children's television (based on materials from Ternopil TV channels)]l Ternopil: Mediaprostir. URL: https://ks.iul-nasu.org.ua/vypusky-zhurnalu/2018-2/zbirnyk-kultura-slova-89–2018/zvukova-kultura-movlennya-veduchyh-dytyachyh-program-televizijna-platforma-ternopilshhyny.html (data zvernennia: 08.01.2026). (in Ukrainian).

Liubchenko, Yu. V. (2016). Vyrazhalna systema radiozhurnalistyky: monohrafiia [Expressive system of radio journalism]. Zaporizhzhia: AA Tandem, 192 p. (in Ukrainian).

Paulmann, S., Furnes, D., Bokenes, A. M., Cozzolino, P. J. (2016). How Psychological Stress Affects Emotional Prosody. PLoS One. 2016 Nov 1;11(11):e0165022. doi: 10.1371/journal.pone.0165022. PMID: 27802287; PMCID: PMC5089770. (in English).

Popovych, N. (2020). Spetsyfika rozvytku tekhniky movlennia maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinoi, bibliotechnoi ta arkhivnoi spravy [Specifics of the development of speech techniques of future specialists in information, library and archival affairs]. Innovative pedagogy, vol. 21, t. 3, pp. 14-18. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2019.21.3-2 (in Ukrainian).

Rodero, E., Diaz-Rodriguez, C., Larrea, O. (2018). A Training Model for Improving Journalists' Voice. J Voice. 2018 May;32(3):386.e11-386.e19. doi: 10.1016/j.jvoice.2017.05.006. Epub 2017 Jun 7. PMID: 28599996. (in English).

Rosa, D. C. В., Lopes, L. W., Lopes-Herrera, S. A. (2023). Voice and Communication Training Program Improves Performance of University Students in Oral Presentations. Codas. 2023 Dec 4;35(6):e20220146. doi: 10.1590/2317-1782/20232022146pt. PMID: 38055409; PMCID: PMC10723579. (in English).

Ruskulis, L., Druzhenenko, R. (2023). Formuvannia kultury usnoho movlennia studentiv spetsialnosti «Veduchyi televiziinykh prohram»: stan i perspektyvy [Formation of oral culture of students majoring in "Television program presenter": status and prospects]. Current issues in the humanities, vol. 3(60), pp. 275-281. (in Ukrainian).

Scherer, K. R. (2003). Vocal communication of emotion: A review of research paradigms. Speech Communication, 40(1-2), 227-256. https://doi.org/10.1016/S0167-6393(02)00084-5 (in English).

Shkvorchenko, N., Rozhelyuk, I., Sharapanovska, Y., Stoianova, T., & Sieriakova, I. (2024). The power of the voice: how prosody shapes the news we hear. Amazonia Investiga, 13(80), pp. 109–121. https://doi.org/10.34069/A1/2024.80.08.10 (in English).

Warhurst, S., McCabe, P., Madill, C. (2013). What makes а good voice for radio: perceptions of radio employers and educators. J Voice. 2013 Mar;27(2):217–24. doi: 10.1016/j.jvoice.2012.08.010. (in English).

Zakharov, V., Holub, D. (2024). Tekhnika movlennia yak osnova profesiinoi maisternosti telezhurnalista [Broadcasting Technique as the Basis of Professional Skills of a Television Journalist]. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Series: Audiovisual Art and Production, vol. 7, №2, pp. 198-210. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bknucaa_2024_7_2_4 (data zvernennia: 09.01.2026). (in Ukrainian).

Zenari, M. S., Cota, A. D. R., Rodrigues, D. A., Nemr, K. (2021). Do Professionals Who Use the Voice in a Journalistic Context Benefit from Humming as a Semi-occluded Vocal Tract Exercise? J Voice. 2021 Apr 21:S0892-1997(21)00100-4. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2021.03.011. (in English).