Лінгвостилістичні маркери медіамови війни

Автор(и)

  • Наталія Костусяк доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови та лінгводидактики, Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-9795-6038
  • Олександр Демидюк здобувач наукового ступеня доктор філософії, Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0009-0006-3207-2174

DOI:

https://doi.org/10.31652/2521-1307-2026-42-08

Ключові слова:

лінгвостилістичні маркери, медіамова війни, лексика, метафора, емоційно-оцінне й експресивне забарвлення, дієслово, іменник, дериват

Анотація

У статті проаналізовані лінгвостилістичні маркери медіамови російсько-української війни, зосереджено увагу на вербальних одиницях, які в публікаціях про ураження ворожих об'єктів набувають метафоричного, іронічного або евфемістичного забарвлення. Вони не лише беруть участь в інтерпретації фактів, а й конструюють їхнє емоційне сприйняття і, окрім інформативної, виконують мобілізаційну, ідентифікувальну, сугестивну, оцінну та інші функції. Медіамову окресленої тематики вирізняють оказіональні утворення, жаргонізми, вторинні номінації, скеровані на експресивізацію повідомлень і прагматично спрямоване осмислення подій. З'ясовано, що висловленням про удари по російських військово-промислових комплексах притаманний іронічно-саркастичний зміст, оцінна конотація та емоційність. Такий потенціал характерний для сполук із переносно вжитими іменниками та дієсловами, що моделюють контексти, у яких лексика святково-розважальної та офіційно-урочистої тематики різко контрастує із реальним змістом повідомлення про руйнування російської інфраструктури. Зосереджено увагу на оказіональних дериватах із високим рівнем семантичної компресії, що створюють ефект новизни, посилюють емоційність повідомлення, слугують символічним засобом вербалізації переможного наративу. Схарактеризовано номінації, які зазнали переосмислення і семного збагачення та сприяють зміні модусу сприйняття інформації. Досліджено ситуативно-жаргонні лексеми й евфемізми, скеровані на створення гумористичного контексту з глумливо-іронічного відтінком. Описано розмовні слова та утворені в період активної фази війни стійкі сполуки, що слугують вербальним засобом смислової акцентуації, створюють атмосферу неофіційної комунікації, формують знижувальну соціальну оцінку представників ворожих військ і надають повідомленню привабливості.

Посилання

Баган, М. (2023). Вторинна номінація захисників і ворогів України на тлі російського вторгнення 2022 р.: лінгвоаксіологічний і дериваційний аспекти. Slavia Orientalis, vol. LXXII, no1, с. 173-190. https://doi.org/10.24425/510.2023.145204.

Бондаренко, А. (2024). Лінгвостилістичний простір комічного в період російсько-української війни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство); зб. наук. праць, вип. 39, с. 7-16. htips://doi.org/10.31652/2521-1307-2024-39-01.

Досвід війни. Медійно-дискурсивний простір сучасної України: монографія/ За ред. С. Романюк. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024. 240 с. URL: https://www.wuw.pl/ product-pol-19651.

Завальнюк, І. (2023). Синтаксичні одиниці в мові вітчизняних масмедіа періоду російсько-української війни: оновлення змісту й структури. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): зб. наук. праць, вип. 37, с. 120-129. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2023-37-120-130.

Коваленко, B. (2024). Вторинна номінація як 3aci6 створення образу Bopora (Ha матеріалі онлайн- ресурсу). Філологічний часопис, вип. 2(24), ¢ 36-49. https://doi.org/10.31499/2415-8828.2(24).2024.317046.

Костусяк, Н., Навальна, М. (2025). Російсько-українська війна в об'єктиві мови: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 340 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27735.

Костусяк, Н., Навальна, M., Межов, O. (2023). Вербальні ідентифікатори ворога: культуромовні й деестетизовані моделі. Slavia Orientalis, vol. LXXII, no 4, s. 893-905. https://doi.org/10.24425/s10.2023.148592.

Кошман, І. (2025). Вторинні номінації як iHCTpyMeHT формування експресивності медіатексту (Ha прикладі видання «Лінія оборони»). Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, т. 36 (75), N25, ч.2, с.210-224. https://doi.org/10.32782/2710-4656,/2025.5.2/33 .

Cusonos, Д.Ю. (2024). Mediiina фразеологія в інформаційному npocmopi сучасної України: лінгвостилістичний та комунікативно-функціональний ресурс. (Дис. докт. філол. наук), Київ, 439 с.

Словник української мови у 20 томах. Том 9: Міщанин - Настукувати (2018) / Редкол.: В. А. Широков, О.О.Тараненко, С.Я.Єрмоленко [ra ін.). Kwuis: Наукова думка, 912c. URL: https://archive.org/details/9sum20,/page/3/mode/2up.

Степаненко, М. (2024). Політика i війна: закономірності та napadokcu MoeHozo possumky (2022-2023 рр.): монографія. Xapkis: Видавець Іванченко І. C., 804 с.

Завантаження

Опубліковано

27.05.2026

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Костусяк, Н., & Демидюк, О. (2026). Лінгвостилістичні маркери медіамови війни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство), 42, 83-92. https://doi.org/10.31652/2521-1307-2026-42-08

Схожі статті

1-10 з 79

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.