ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МУЗИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Марія Шпортій; Юрій Лопатюк

doi:10.31652/3041-1017-2026(7)-20

Автор(и)

Марія Шпортій Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна
Юрій Лопатюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31652/3041-1017-2026(7)-20

Ключові слова:

soft skills, здобувачі вищої освіти, музичні дисципліни, мистецька освіта, компетентнісний підхід, музично-педагогічна діяльність, професійна підготовка

Анотація

У статті актуалізується проблема формування soft skills у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у процесі вивчення освітніх компонент професійного напряму. Актуальність статті зумовлена зростанням ролі універсальних (надпрофесійних) навичок у професійній підготовці майбутніх фахівців, які забезпечують ефективну міжособистісну взаємодію, здатність до командної роботи, креативного мислення, емоційної саморегуляції та адаптації до динамічних соціокультурних умов. В дослідженні наголошується, що процес формування soft skills у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти здебільшого має фрагментарний і несистемний характер, що зумовлює потребу в цілеспрямованому педагогічному супроводі. Метою статті є теоретичне обґрунтування можливостей формування soft skills у здобувачів-бакалаврів у процесі вивчення освітніх компонент професійного (музичного) напряму, а також визначення педагогічних умов і методів, що забезпечують ефективність цього процесу. Обґрунтовано, що музичні дисципліни характеризуються значним педагогічним потенціалом щодо розвитку soft skills, оскільки інтегрують когнітивну, емоційно- ціннісну та комунікативну діяльність здобувачів вищої освіти. У процесі опрацювання робочих програм спеціальності А4 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво) з'ясовано, що ансамблеве музикування, хорові та інструментальні практики, інтерпретаційний аналіз музичних творів, сценічна діяльність і проєктна робота спряють розвитку комунікативних, соціальних, когнітивних та емоційно-рефлексивних навичок. Особливу увагу приділено ролі колективних форм музичної діяльності у формуванні здатності до командної взаємодії, відповідальності за спільний результат та конструктивного діалогу. Визначено педагогічні умови ефективного формування soft skills у процесі вивчення музичних дисциплін, зокрема інтеграцію індивідуальних і групових форм навчання, застосування активних та інтерактивних методів, створення творчо-комунікативного освітнього середовища й упровадження рефлексивних практик. Зроблено висновок, що цілеспрямована освітнього процесу з урахуванням потенціалу музичних дисциплін сприяє гармонійному поєднанню професійної підготовки та особистісного розвитку здобувачів вищої освіти. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов'язані з емпіричною перевіркою запропонованих підходів та розробленням методичних рекомендацій для викладачів музичних дисциплін.

Посилання

Andrews, J., & Higson, H. (2008). Graduate employability, “soft skills" versus “hard” business knowledge: A European study. Higher Education in Europe, 2008, 33(4), 411-422. https://doi.org/10.1080/03797720802522673.

Baranovska, I. M., Kovalchuk, O. V., & Sydorenko, N. P. (2024) Formation of cultural and innovative competences of future art teachers: methodological foundations. Mystetstvo ta Osvita, (1), 9-16.

Biasutti, M. (2017) Self-regulation, motivation and creativity in music education. British Journal of Music Education, 2017, 34(1), 1–16. https://doi.org/10.1017/S026505171600038X.

Binkley, M., Erstad, O., Herman, J., Raizen, S., Ripley, M., Miller-Ricci, M., & Rumble, M. (2012) Defining twenty-first century skills. In Assessment and Teaching of 21st Century Skills (pp. 17-66). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-2324-5_2.

Clarke, M. (2018). Rethinking graduate employability: The role of capital, individual attributes and context. Studies in Higher Education, 43(11), 1923–1937. https://doi.org/10.1080/03075079.2017.1294152.

European Commission. Key competences for lifelong learning. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 28. https://doi.org/10.2766/291008.

Hallam, S. (2010). The power of music: Its impact on the intellectual, social and personal development of children and young people. International Journal of Music Education, 28(3), 269-289. https://doi.org/10.1177/0255761410370658.

Hargreaves, D. J., Marshall, N. A., & North, A. C. (2003). Music education in the twenty-first century: A psychological perspective. British Journal of Music Education, 20(2), 147-163. https://doi.org/10.1017/S0265051703005350.

Heckman, J. J., & Kautz, T. (2012) Hard evidence on soft skills. Labour Economics, 19(4), 451-464. https://doi.org/10.1016/j.labeco.2012.05.014.

Masol, L. M. (2019) Art Education in Ukraine: Theory and Practice. Kyiv: Lybid, 312. [in Ukrainian].

OECD.(2015). Skills for Social Progress: The Power of Social and Emotional Skills. Paris: OECD Publishing, 132. https://doi.org/10.1787/9789264226159-en.10.

Padalka, H. M. (2020) Pedagogy of Music Education: Theory and Practice. Kyiv: Osvita Ukrainy. 364. [in Ukrainian].

Rudnytska, O. P. (2018). Art Pedagogy. Kyiv: Akademiya. 256. [in Ukrainian].

Trilling, B., & Fadel, C. (2009). 21st Century Skills: Learning for Life in Our Times. San Francisco: Jossey-Bass, 256 р..