Змінювання змістів мистецьких творів як результат заміщення та розмивання первісних значень прецедентних феноменів
Опубліковано 30-10-2023
Ключові слова
- формування змістів, прецедентні феномени, розмивання значень, музичне мовлення й комунікація, сприймання, інтермедіальність, цитата, алюзія
Авторське право (c) 2023 Bohdan Siuta
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Анотація
У статті вивчено проблеми сприймання й розуміння змістів мистецьких творів та причини їхнього змінювання. З’ясовано причини трансформацій первісних значень, вплив таких трансформацій на змінювання змістів. Простежено вплив значної ускладненості мовно-виразових засобів, використовуваних сучасними композиторами, на виформовування змістів. Виявлено вплив недостатньої культурної компетентності слухача на сприймання ускладнено-мовних творів та змінювання їх змістів. Уперше послідовно досліджено роль прецедентних феноменів у процесі зчитування і формування змістів творів у процесі їх актуалізації. Дуже важливим чинником адекватного формування змістів виступає, зокрема, врахування значень, що їх надає аналіз, і розуміння прецедентної ситуації. Цей чинник, що має зазвичай соціокультурну природу й щільно прив’язаний до конкретно-історичних реалій, як правило, «виноситься за дужки» у процесі сприймання, що, на нашу думку, призводить до істотного змінювання змістів об’єкту, що сприймається. Затирання первісних значень прецедентних імен також однозначно призводить до змінювань і розмивань сформованих змістів, спричинюючи їх «осучаснення». Ще мобільнішим виявляється результат зчитування значень прецедентних імен, які завжди тісно пов’язані із прецедентними ситуаціями.
Указано на важливість інтертекстуальної та інтермедіальної стратегій для змінювання змістів прочитаних текстів. Закцентовано увагу на важливості залучення парамузичних та кроскультурних чинників для остаточного усталення конфігурації, оновлених у процесі сприймання змістів.
Усі пропоновані теоретичні формулювання, що викладаються у статті, оперті на результатах детальних мистецтвознавчих і культурологічних аналізів. Опис та результати одного з таких ѓрунтовних аналізів наводиться у тексті статті. Це розгляд історії формування сучасного тексту й сучасного змісту відомої народної пісні літературного походження «Як засядем, браття, коло чари» на вірші Осипа Юрія Федьковича. Проаналізовано також особливості прочитання цього художнього тексту, зумовлені дискурсивними особливостями та соціокультурними умовами виконання.
Завантаження
Посилання
- Маленко О. Інтермедіальність як естетизація художнього дискурсу: митець-мистецтво-читач. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8. 2014. С. 42‒50.
- Маленко О., Соприкіна В. Псевдонімікон української культурно-мистецької сфери початку ХХІ століття: лінгвістична інтерпретація. Харків: ХНПУ ХІФТ, 2021. 264 с.
- Мозгальова Н. Г. Теоретико-методичні засади інструментально-виконавської підготовки вчителя музики:монографія. Вінниця:ТОВ. «Меркьюрі-Поділля». 2011. 488с.
- Siuta B. Precedent phenomenas in music interpretations. In: Communicative – pragmatic, normative and functional parameters of the professional discourse: Collective monograph / ed. M. Mamych. Lviv – Toruń: Liha-Pres, 2021. Pp. 209-222].
- Сюта Г. М. Цитатний тезаурус української поетичної мови ХХ століття. Київ, 2017. 384 с.
- Сюта Г. М. Текст як об’єкт пізнання і стрижневе поняття рецептивної естетики та поетики. Українська мова. 2017. № 3.
- Сюта Г. М. Типологія і прагматика прецедентних висловлень у текстах української реклами. Мова і міжкультурна комунікація. 2020. С. 199-207