МЕТОДОЛОГІЯ СИНЕРГЕТИЧНОГО ПІДХОДУ ЯК ОСНОВА СПІВАЦЬКОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ МИСТЕЦТВ

Анотація

У статті розкрито науково-теоретичні засади методології синергетичного підходу в контексті співацького розвитку студентів факультетів мистецтв. Автором сформульовано визначення поняття «співацький розвиток студентів факультетів мистецтв», а також теоретично обґрунтовано та визначено сутнісні характеристики, принципи та методологічні засади синергетичного підходу як основи розробки методики співацького розвитку студентів факультетів мистецтв, що забезпечує максимальну ефективність співацького розвитку в умовах постійної зміни соціальних та суспільних процесів, а також відповідність змісту професійної вокальної підготовки сучасним викликам. Представлені в статті сутнісні характеристики методології синергетичного підходу втілюють зосередженість на встановленні та конкретизації закономірних механізмів здатності складних систем до самоорганізації, на когнітивній активності щодо пізнання нових знань, а також на якісних варіативних перетвореннях складних систем від їх хаотичності до структурування та функціонують відповідно до мотиваційно-пізнавальних, інноваційно-ціннісних та полілогічно-комунікативних напрямків вокальної підготовки. Серед принципів синергетичного підходу як основи співацького розвитку студентів факультетів мистецтв – принцип відкритості, що регулює динаміку впливів зовнішнього середовища; принцип самоорганізації, що забезпечується здатністю системи до самоорганізації по відношенню до її складових; принцип атракторності та принцип біфуркації, що забезпечує нелінійність процесу співацького розвитку студентів факультетів мистецтв. Методологічні засади синергетичного підходу до проектування стратегічних векторів співацького розвитку ґрунтуються на використанні педагогічно спланованих і спонтанних педагогічних впливів, розбудові поліваріантних траєкторій співацького розвитку; методичному забезпеченні когерентності процесуальних компонентів співацького розвитку.