Індивідуально-типологічні особливості кваліфікованих спортсменів у системі вдосконалення технічної майстерності (на матеріалі стрибка у довжину)
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-1-9Ключові слова:
індивідуалізація, індивідуально-типологічні особливості, технічна майстерність, психофізіологічні показники, кваліфіковані спортсмениАнотація
Актуальність. Розширення знань щодо індивідуально-типологічних особливостей кваліфікованих спортсменів виявляється винятково актуальним як стосовно науки, так і практики та потребує подальшого вивчення. Мета дослідження. Вдосконалення технічної майстерності та підвищення результативності змагальної діяльності на основі визначення індивідуально-типологічних особливостей кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у стрибку у довжину. Матеріали та методи дослідження. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення джерел науково-методичної літератури, даних мережі Інтернет, методи психодіагностики (тест Айзенка), методи математичної статистики. За допомогою тесту Айзенка визначали тип темпераменту, рівень екстраверсії–інтроверсії, та нейротизму (емоційної стабільності). У дослідженні взяли участь 10 кваліфікованих стрибунів у довжину (чоловіки), з них: п’ять майстрів спорту України, п’ять – кандидати в майстри спорту. Результати дослідження. Визначено, що із восьми спортсменів (два не пройшли шкалу брехні), шість осіб (75 %) мають переважно сангвінічний тип темпераменту (у різних варіаціях), одна особа (12,5 %) – флегматично-інтровертований і одна особа (12,5 %) – холерично-сангвінічний. Таким чином переважний тип темпераменту в групі – це сангвінічний (та його поєднання). Водночас рівень нейротизму спортсменів коливався у діапазоні – 8–15 балів (від низького та оптимального до помірно-підвищеного). Висновки. Аналіз індивідуально-типологічних особливостей кваліфікованих стрибунів у довжину показав, що для більшості з них характерне переважання сангвінічного типу темпераменту, що поєднуються з помірним або вираженим рівнем екстраверсії та різними показниками нейротизму що потребує індивідуального підходу до удосконалення технічної майстерності та психорегуляції у змагальній діяльності.
Посилання
1. Юй Байхуей, Козлова, О. К., & Ван Вей. (2025). Особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину на останніх кроках розбігу. Педагогічна академія: наукові записки. https://doi.org/10.5281/zenodo.15776987
2. Юй Байхуей, & Козлова, О. К. (2025). Індивідуальні особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (4), 101–111. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-4-8
3. Arampatzis, A., Schade, F., & Walsh, M. (2020). Biomechanics of long jump performance: The role of kinematics and kinetics. Journal of Sports Sciences.
4. Boccia, G., Cardinale, M., & Brustio, P. (2020). Performance progression of elite jumpers: Early performances do not predict later success. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 31(1), 132–139. https://doi.org/10.1111/sms.13816
5. Čoh, M., Žvan, M., & Kugovnik, O. (2017). Kinematic and biodynamic model of the long jump technique. Kinematics. https://doi.org/10.5772/intechopen.71418
6. Hsieh, A., Some, M., & Vanguri, P. (2025). Personality and performance amongst athletes: A systematic review. Cureus, 17(11), Article e96149. https://doi.org/10.7759/cureus.96149
7. Kozlova, E., Wang, W., & Kozlov, K. (2020). Individual peculiarities of long jump technique of skilled athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(Suppl. 1), 408–412. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1058
8. Li, Q., Xiao, D., & Zeng, Q. (2024). Exploring performance of athletic individuals: Tying athletic behaviors and big-five personality traits with sports performance. PLOS ONE, 19(12), Article e0312850. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0312850
9. Lloyd, R. S., & Oliver, J. L. (2022). Long jump performance: An exploration of biomechanics and training techniques. Sports Biomechanics.
10. Piepiora, P. A., Čaplová, P., Zimoń, P., & Gumienna, R. (2024). On research into the relationship between personality traits and the sporting level of competitive, professional and elite athletes. Frontiers in Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1428107
11. Raglin, J. (2001). Psychological factors in sport performance. Sports Medicine, 31(12), 875–890. https://doi.org/10.2165/00007256-200131120-00004
12. Sethi, P. K., & Mehta, V. (2025). The impact of sports participation on neuroticism and extraversion. International Journal of Physiology, Nutrition and Physical Education, 10(1), 98–101. https://doi.org/10.22271/journalofsport.2025.v10.i1b.3023
13. Tucker, C., Nicholson, G., Cooke, M., & Bissas, A. (2018). Biomechanical report for the IAAF World Championships London 2017: Long Jump Men’s. International Association of Athletics Federations. https://worldathletics.org/about-iaaf/documents/research-centre
14. Vysochina, N. L., & Kozlova, E. K. (2014). The features of manifestations of mental personality traits of skilled track and field athletes under stress. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15, 9(50), 33–36.
15. Wang, W., Kozlova, E., & Kozlov, K. (2021). Technology for improving the technical skills of skilled long jumpers. Sport Mont, 2, 83–87. https://doi.org/10.26773/smj.210614
16. Xu, J., & Hao, F. (2025). The role of personality traits in athlete selection: A systematic review. Acta Psychologica, 260, Article 105478. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.105478
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Юй Байхуей, Козлова Олена
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
