Опубліковано
2025-03-15
Ключові слова
- студенти, фізичне виховання, здоров’я, здоров’язбережування, анкетування, енерговитрати, Фремінгемська методика
Анотація
Актуальність. У статті розглянуто роль рухової активності як базової складової здоров’язбережувальної поведінки студентської молоді. На основі аналізу літературних джерел і результатів емпіричного дослідження визначено актуальні тенденції, фактори та бар’єри, що впливають на рівень фізичної активності студенток. Мета дослідження – полягає у вивченні рівня та динаміки рухової активності студенток І курсу, визначенні факторів, що впливають на їхню участь у фізичній активності, та розробці рекомендацій щодо удосконалення підходів до формування здоров’язбережувальної поведінки в закладах вищої освіти. Матеріали і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, соціологічні методи (анкетування та Фремінгемська методика), методи математичної статистики. У досліджені брали участь 123 студентки І курсу, які навчаються за очною формою. Опитування проводилося з жовтня 2024 по лютий 2025 року. За допомогою Фремінгемської методики було визначено рівень самостійної рухової активності, а також динаміку енерговитрат у періоди жовтень-листопад, грудень, січень-лютий. Результати дослідження. Понад 43 % студенток мають розуміння про поняття «рухова активність», 73 % студентів вважають, що їх рівень знаходиться на достатньому рівні. Лише 47 % студенток позитивно ставляться до спеціально-організованих занять з фізичного виховання. Встановлено, що найвищі показники енергозатрат студенток припадають на початок навчального року (жовтень-листопад, 2561,36 ккал), найменші – в період складання семестрових іспитів і заліків (грудень, 2143,48 ккал), оскільки саме в цей період у студенток переважає розумова діяльність. Висновки. Рухова активність є необхідною умовою формування здоров’язбережувальної поведінки студентів. Проведене дослідження дозволило визначити рівень фізичної активності студенток І курсу, а також виявити ключові бар’єри, що перешкоджають її підтриманню. Встановлено, що більшість респонденток мають низький або нестабільний рівень фізичної активності.
Посилання
- Бабенко, К., & Афанасьєв, С. (2025). Вплив технології правильного дихання на рухову активність студентів, хворих на бронхіальну астму. Спортивний вісник Придніпров’я, (1), 15–23. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2025-1-015
- Боброва, Л. (2020). Моніторинг фізичної підготовленості студентів. Фізичне виховання, (2), 11–14.
- Головійчук, І. М. (2013). Аквафітнес як засіб фізичної рекреації студентів спеціальної медичної групи (Канд. дис.). Дніпропетровськ.
- Долбишева, Н., & Луценко, І. (2023). Руховий режим студентської молоді сьогодення з урахуванням особливостей організації освітнього процесу. Спортивний вісник Придніпров’я, (1), 31–39. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2023-1-031
- Луценко, І. М., & Долбишева, Н. Г. (2022). Рухова активність студентської молоді в умовах сьогодення. Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання і спорт, (1), 28–38. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2022-1-04
- Мудрик, Т. (2022). Формування мотивації до фізичної культури у студентів спеціальностей «Гуманітарні науки». Вісник Кам’янець-Подільського університету, (18), 62–68.
- Пітель, З. (2021). Фізична активність студентської молоді в умовах дистанційного навчання. Молодь і ринок, 5(196), 55–58.
- Похиленко, В. (2020). Індивідуалізація занять фізичним вихованням як засіб формування здоров’я студентів. Теорія і методика фізичного виховання, (4), 22–26.
- Радіонова, О. Л., & Логвінова, Я. О. (2024). Рухова активність як важлива умова здоров’язбереження. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (213), 218–222. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-213-218-222
- Сироватко, З. В. (2023). Підвищення рухової активності студентів на заняттях з волейболу. Вісник здорового способу життя, (2), 30–35.
- Шашлов, М. І. (2023). Сучасні підходи до оптимізації рухової активності студентів закладів вищої освіти. Фізичне виховання, (3), 45–52.
- Ainsworth, B. E., Haskell, W. L., Herrmann, S. D., et., all. (2021). 2011 Compendium of Physical Activities: A second update of codes and MET values. Medicine & Science in Sports & Exercise, 53(8), 1286–1294. https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000002662
- Kahan, D., & Nicaise, V. (2019). Motivation and physical activity among college students. Journal of American College Health, 67(6), 547–555. https://doi.org/10.1080/07448481.2018.1499652
- Tremblay, M. S., et., all. (2020). Canadian 24-hour movement guidelines for adults aged 18–64 years. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 45(10), S57–S102. https://doi.org/10.1139/apnm-2020-0467
- World Health Organization. (2020). Guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva: World Health Organization. https://www.who.int/publications/i/item/9789240015128