Psychological training of qualified running high jumpers
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-2-7Keywords:
psycho-emotional characteristics, motivation, elite athletes, training process, running high jumpAbstract
Topicality. Achieving high athletic performance in the high jump depends on psychological preparedness, as it ensures the athlete’s emotional stability and ability to self-regulate under the stressful conditions of competition. This issue takes on particular significance during the stage of specialized basic training, which is characterized by the onset of active competition, significant physical exertion in terms of volume and intensity, and the development of individual running high jump technique.
The purpose of the study is to identify the psycho-emotional characteristics of running high jumpers during the specialized basic training phase.
Material and methods of the research. The study involved 15 running high jumpers (2nd category – Candidate Master of Sports) in the specialized basic training phase. Research methods: analysis and synthesis of data from scientific and methodological literature and online resources; questionnaires; psychological diagnostic methods; and methods of mathematical statistics.
Research results. Research Findings. The results obtained from the developed questionnaire indicate that the primary motivations among running high jumpers are an interest in the process of performing the jump and the desire to achieve success. It was found that 60 % of athletes are success-oriented, while 40% of jumpers are motivated by a desire to avoid failure, which is associated with increased anxiety under competitive stress.
Conclusions. The study results indicate an average level of motivation among running high jumpers, which is conducive to improving technical skills and enhancing performance. The presence of failure-avoidance motivation among athletes indicates the need to incorporate specialized psychological preparation techniques into the training process, aimed at reducing anxiety and increasing risk tolerance in competitive settings.
References
1. Ахметов, Р. Ф., Кутек, Т. Б., & Шаверський, В. К. (2020). Програмоване управління технічною майстерністю кваліфікованих спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 9(28), 231–236. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-231-236 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-231-236
2. Бабаліч, В., & Дорощук, О. (2024). Критерії ефективності підготовки стрибунів у висоту до змагань. У Наука XXI століття: розвиток, основні теорії та досягнення: збірник наукових праць «SCIENTIA» (с. 309–312). https://doi.org/10.36074/scientia-15.11.2024 DOI: https://doi.org/10.36074/scientia-15.11.2024
3. Височіна, Н. Л. (2014). Комплекс сучасних методів психологічного впливу на особистість спортсмена. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія», (53), 202–205.
4. Височіна, Н. Л. (2017). Психологічне забезпечення у системі підготовки спортсменів в олімпійському спорті. Центр учбової літератури.
5. Волочай, В., Мушинська, І., & Мороз, Є. (2025). Перетворити горизонтальну силу у вертикальну. Як виконати якісний стрибок у висоту: пояснення Ірини Геращенко. Суспільне Спорт. https://suspilne.media/sport/1036113-peretvoriti-gorizontalnu-silu-u-vertikalnu-ak-vikonati-akisnij-stribok-u-visotu-poasnenna-irini-gerasenko/
6. Воронова, В. І., Кущ, О. О., & Ковальчук, В. І. (2022). Потреби та мотиви спортсменів-легкоатлетів як провідні компоненти спрямованості їх особистості. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., 14(33), 127–135.
7. Воронова, В., Проценко, О., & Федорчук, С. (2025). Психологічні складові особистості кваліфікованих спортсменок у черліденгу. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 1, 79–95. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-7 DOI: https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-7
8. Гета, А. (2023). Психологія спорту як основа підвищення психічного стану спортсмена. Наукові інновації та передові технології, 14(28), 1185–1194. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-14(28)-1185-1194
9. Гуніна, Л. М., & Височіна, Н. Л. (2013). Методологія корекції рівня стресу у спортсменів. У Achievements of High School – 2013: Proceedings of IX International Scientific Conference (Vol. 26, pp. 17–25).
10. Дорофєєва, О., & Яримбаш, К. (2016). Особливості психологічної підготовки спортсменів високої кваліфікації. Спортивний вісник Придніпров’я, (2), 56–60.
11. Квасниця, І., Квасниця, О., Рибак, Л., & Демченко, Н. (2025). Інноваційні технології в легкій атлетиці: сучасні тенденції до підвищення ефективності тренувального процесу. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 2(1), 158–164. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).84 DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).84
12. Костюк, А. (2025). Розкриваємо секрети психологічної підготовки української чемпіонки. Red Bull. https://www.redbull.com/ua-uk/yaroslava-mahuchikh-mental-training
13. Кулик, Н. А. (2016). Врахування психологічних особливостей легкоатлетів у тренувальному процесі. У Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 93–99).
14. Павленко, І. О., Галан, Я. П., & Шломенко, В. І. (2025). Психологічна підготовка спортсменів до змагань із легкої атлетики. Олімпійський та паралімпійський спорт, (3), 1–176. https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.3.17 DOI: https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.3.17
15. Ревнівцев, Б. О., & Кутек, Т. Б. (2023). Сутність психологічної підготовки спортсмена: методичні рекомендації. ЖДУ імені Івана Франка.
16. Шинкарук, О., Лисенко, О., & Федорчук, С. (2017). Стрес та його вплив на змагальну та тренувальну діяльність спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (3), 469–476.
17. Ahmedov, F., Shopulatov, A., Muqimov, M., Salikhova, R., Kuldashev, S., & Zakirov, F. (2025). Pre-competition anxiety and fear of failure in athletes of varying age and gender. Science and Sport: Current Trends [shss], 29(2), 114–120. https://doi.org/10.15391/snsv.2025-2.02 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2025-2.02
18. Aoki, K., Katsumata, K., Hirose, K., & Kohmura, Y. (2020). Relationship between competitive and jumping abilities in university track and field athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(3), 1423–1429. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03196 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03196
19. Chua, L. K., Jimenez-Diaz, J., Lewthwaite, R., Kim, T., & Wulf, G. (2021). Superiority of external attentional focus for motor performance and learning: Systematic reviews and meta-analyses. Psychological Bulletin, 147(6), 618–624. https://doi.org/10.1037/bul0000335 DOI: https://doi.org/10.1037/bul0000335
20. Clancy, R. B., Herring, M. P., MacIntyre, T. E., & Campbell, M. J. (2016). A review of competitive sport motivation research. Psychology of Sport and Exercise, 27, 232–242. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2016.09.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2016.09.003
21. Gustafsson, H., Sagar, S. S., & Stenling, A. (2017). Fear of failure, psychological stress, and burnout among adolescent athletes competing in high level sport. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 27(12), 2091–2102. https://doi.org/10.1111/sms.12797 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.12797
22. Makaruk, H., Starzak, M., & Porter, J. M. (2020). Influence of attentional manipulation on jumping performance: A systematic review and meta-analysis. Journal of Human Kinetics, 75(1), 65–75. https://doi.org/10.2478/hukin-2020-0037 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2020-0037
23. Van De Pol, P. K., & Kavussanu, M. (2012). Achievement motivation across training and competition in individual and team sports. Sport, Exercise, and Performance Psychology, 1(2), 91–105. https://doi.org/10.1037/a0025967 DOI: https://doi.org/10.1037/a0025967
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Богдан Добровольський
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
