Features of anxiety dynamics in young gymnasts at the stage of specialized basic training
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-1-2Keywords:
gymnasts, anxiety, condition, training and competitive activity, psychoregulationAbstract
Topicality. The current level of anxiety is very important for the sports form of athletes, since its increased level is considered a negative characteristic of the personality and adversely affects all spheres of human life. At the psychological level, anxiety is characterized by tension, restlessness, trembling, worry, nervousness, difficulty in the manifestation of cognitive processes, loss of strength. For athletes, a moderate level of anxiety is considered a stimulating factor that increases results by mobilizing resources, however, excessive anxiety, especially of cognitive origin, can lead to a decrease in efficiency, emotional burnout, loss of confidence. For athletes, experiencing a state of anxiety is dangerous due to the occurrence of undesirable changes in the activity of the nervous, cardiovascular, respiratory, muscular and other systems of the athlete’s body, which cannot but affect the expected sports results.
The purpose of the study is to determine the features of the manifestation of anxiety in gymnasts aged 10-14 at the stage of specialized basic training.
Material and methods of the research. The following methods were used in organizing the study: analysis of scientific and methodological literature, psychodiagnostic methods, methods of mathematical statistics. The study was conducted on the basis of the Kyiv-Sports Youth and Sports School, with the participation of 26 gymnasts aged 10-14. Consent to participate in the study was obtained from the gymnastic study in accordance with the 2008 Helsinki Declaration of Human Rights.
Research results. Anxiety is a stable factor in the mental state of young gymnasts, directly affects their readiness for training and competitive activities and has a clear age dynamics. At 10 years old, a stable emotional state is established, in which girls demonstrate a positive mood, a high level of activity and relatively low anxiety indicators, quickly recover from mistakes and maintain interest in classes. In the age group of 11-12 years, the highest level of both situational and personal anxiety is observed, because it is during this period that self-esteem is formed, a pronounced need for approval appears, fear of looking worse than others, fear of not meeting the expectations of the coach or parents. Gymnasts of this age are the most psychologically vulnerable – internal tension increased before competitions, emotional exhaustion and somatic manifestations of stress occurred more often. In 13–14-year-old gymnasts, anxiety gradually becomes more manageable – they remain demanding of themselves, but their excitement becomes functional: it works to mobilize, not to block movements.
Conclusions. The emotional sphere of young athletes requires targeted psychological and pedagogical influence associated with the development of stable self-regulation skills, the formation of self-confidence and a positive attitude towards competitive activity.
References
1. Антонова, О. Є. (2014). Особливості тривожності сучасних підлітків. Психологія і суспільство, 2, 144–151.
2. Вороніна-Тузовських, Ю., Полетай, В., & Янченко, В. (2023). Вплив тривоги на функціональний стан організму. Proceedings of the 14th International Scientific and Practical Conference «Scientific Horizon in the Context of Social Crises», 183–184.
3. Гаркавенко, Н., Гуменюк, Ю., & Олексюк, О. (2023). Психокорекція посттравматичних стресових розладів: тривожність та її подолання. Психологія: реальність і перспективи, (20), 30–36. https://doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.344
4. Головченко, Т. О. (2022). Психологічні прояви тривожності особистості в стресогенних ситуаціях. Габітус, (43), 115–119. https://doi.org/10.32782/2663-5208
5. Гулько, Г. О. (2017). Психологічні чинники актуалізації особистісних властивостей тривожного спектру в ситуації досягнення [Дис. канд. псих. наук, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України].
6. Коробейникова, Л., & Шенпен, Г. (2022). Аналіз стресостійкості у кваліфікованих боксерів. Єдиноборства, 2(24), 26–35. https://doi.org/10.15391/ed.2022-2.03 .
7. Коробейников, Г., Бейдж, М., Коробейникова, Л., Рааб, М., Коробейникова, І., & Старчевич, М. (2022). Psychological state of highly qualified athletes. Sport. Olimpism. Sănătate, 7, 422–426. https://doi.org/10.52449/soh22.67
8. Крикун, О., & Воронова, В. (2021). Психологічна характеристика особистості спортсменок в черліденгу. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (11), 133–147.
9. Крикун, О., Воронова, В., & Федорчук, С. (2023). Передзмагальна особистісна тривожність у спортсменок в черліденгу [Тези доповідей]. VI Всеукраїнська наукова електронна конференція «Актуальні проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності», Київ, Україна.
10. Ляшенко, В., Кожанова, О., & Корж, Є. (2020). Зв’язок індивідуально-психологічних особливостей спортсменів з результативністю змагальної діяльності. Слобожанський науково-спортивний вісник, 1(75), 81–85. https://doi.org/10.15391/snsv.2020-1.014
11. Ляшенко, В. М., Туманова, В. М., & Корж, Є. М. (2018). Дослідження особистісної тривожності студентів, що займаються футболом. Молодий вчений, 4(3), 89–92.
12. Лемак, М. В., & Петрище, В. Ю. (Уклад.). (2012). Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник (2-ге вид.). Видавництво Олександри Гаркуші.
13. Семаль, Н. В. (2019). Рівень тривожності особистості та його місце у структурі підготовки спортсменів до змагань. Україна. Здоров’я нації, 2(55), 195–196.
14. Така, М. В. (2025). Особливості прояву тривожності у юних спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки [Кваліфікаційна робота магістра, Національний університет фізичного виховання і спорту України].
15. Учитель, І. Б., Сурякова, М. В., & Кучинова, Н. (2023). Адаптаційні ресурси та особистісна тривожність підлітків. Габітус, (51), 114–120. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.
16. Федорчук, С. В., Лисенко, О. М., Іваскевич, Д. Д., Колосова, О. В., & Халявка, Т. О. (2021). Психофізіологічні складові стресостійкості і стресовразливості людини в умовах спортивної діяльності. У Науково-методологічні дослідження у фізичній культурі і спорті, фізичній терапії, ерготерапії, туризмі: колективна монографія (Т. 2, с. 117–162).
17. Холявіцька, А. І., Дроздова, К. В., & Дроздова, Е. В. (2022). Проблеми подолання стресу спортсменами за допомогою засобів управління діючими стрес-чинниками [Тези доповідей]. VІ Всеукр. інтернет-конференція «Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини», Одеса, Україна.
18. Чернега, А. Т. (2019). Психологічні особливості тривожності підлітків. Актуальні проблеми психології, 1, 211–218.
19. Шамич, О. М., & Білоус, С. Д. (2025). Чинники виникнення тривожності у спортсменів підліткового віку та засоби їх подолання [Тези доповідей]. VІІ Міжнародна конференція «Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України», Київ, Україна.
20. Шевчук, А. І., & Широких, А. О. (2023). Особливості вияву підвищеної тривожності у підлітків [Тези доповідей]. Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток національної свідомості та національної ідентичності особистості у воєнний та повоєнний періоди», Рівне, Україна.
21. Шиделко, А. В., & Гнелицька, О. О. (2024). Тривожність у підлітків. Proceedings of the 5th International Scientific and Practical Conference «European Congress of Scientific Achievements», 275–280.
22. Шинкарук, О. (2017). Стрес та його вплив на змагальну та тренувальну діяльність спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (3), 469–476.
23. Rudolph, K. D. (2016). Gender differences in adolescent anxiety: Social-evaluative stress and emotional response patterns. Journal of Adolescence, 49, 69–80. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2016.03.003
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Валентина Воронова , Така Альона-Марія
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
