Психологічна підготовка кваліфікованих стрибунів у висоту з розбігу
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-2-7Ключові слова:
психоемоційні особливості, мотивація, кваліфіковані спортсмени, тренувальний процес, стрибок у висоту з розбігуАнотація
Актуальність. Досягнення високих спортивних результатів у стрибках у висоту залежить від психологічної підготовленості, так як забезпечує здатність спортсмена до емоційної стійкості, саморегуляції у стресових умовах змагальної діяльності. Особливого значення ця проблема набуває на етапі спеціалізованої базової підготовки, який характеризується початком активної змагальної діяльності, значним за обсягом та інтенсивністю фізичним навантаженням і формуванням індивідуальної техніки стрибка у висоту з розбігу. Мета дослідження – виявити психоемоційні особливості стрибунів у висоту з розбігу на етапі спеціалізованої базової підготовки. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 15 спортсменів-стрибунів у висоту з розбігу (ІІ розряд – КМС) етапу спеціалізованої базової підготовки. Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, інтернет-ресурсів, анкетування, методи психологічної діагностики, методи математичної статистики. Результати дослідження. Отримані результати за розробленою анкетою, свідчать, що провідне місце у стрибунів у висоту з розбігу займають мотиви інтересу до процесу виконання стрибка та досягнення успіху. Виявлено, що 60 % спортсменів орієнтовані на досягнення успіху, а 40 % стрибунів мають мотивацію уникнення невдач, що пов’язано з підвищеною тривожністю в умовах змагального стресу. Висновки. Результати дослідження свідчать про середній рівень мотивації стрибунів у висоту з розбігу, що є сприятливим для удосконалення технічної майстерності та підвищення результативності. Наявність мотивації уникнення невдач у спортсменів вказує на необхідність впровадження у тренувальний процес спеціалізованих методик психологічної підготовленості, спрямованих на корекцію тривожності та підвищення готовності до ризику в умовах змагальної діяльності.
Посилання
1. Ахметов, Р. Ф., Кутек, Т. Б., & Шаверський, В. К. (2020). Програмоване управління технічною майстерністю кваліфікованих спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, 9(28), 231–236. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-231-236 DOI: https://doi.org/10.31652/2071-5285-2020-9(28)-231-236
2. Бабаліч, В., & Дорощук, О. (2024). Критерії ефективності підготовки стрибунів у висоту до змагань. У Наука XXI століття: розвиток, основні теорії та досягнення: збірник наукових праць «SCIENTIA» (с. 309–312). https://doi.org/10.36074/scientia-15.11.2024 DOI: https://doi.org/10.36074/scientia-15.11.2024
3. Височіна, Н. Л. (2014). Комплекс сучасних методів психологічного впливу на особистість спортсмена. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Психологія», (53), 202–205.
4. Височіна, Н. Л. (2017). Психологічне забезпечення у системі підготовки спортсменів в олімпійському спорті. Центр учбової літератури.
5. Волочай, В., Мушинська, І., & Мороз, Є. (2025). Перетворити горизонтальну силу у вертикальну. Як виконати якісний стрибок у висоту: пояснення Ірини Геращенко. Суспільне Спорт. https://suspilne.media/sport/1036113-peretvoriti-gorizontalnu-silu-u-vertikalnu-ak-vikonati-akisnij-stribok-u-visotu-poasnenna-irini-gerasenko/
6. Воронова, В. І., Кущ, О. О., & Ковальчук, В. І. (2022). Потреби та мотиви спортсменів-легкоатлетів як провідні компоненти спрямованості їх особистості. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр., 14(33), 127–135.
7. Воронова, В., Проценко, О., & Федорчук, С. (2025). Психологічні складові особистості кваліфікованих спортсменок у черліденгу. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, 1, 79–95. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-7 DOI: https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-7
8. Гета, А. (2023). Психологія спорту як основа підвищення психічного стану спортсмена. Наукові інновації та передові технології, 14(28), 1185–1194. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-14(28)-1185-1194
9. Гуніна, Л. М., & Височіна, Н. Л. (2013). Методологія корекції рівня стресу у спортсменів. У Achievements of High School – 2013: Proceedings of IX International Scientific Conference (Vol. 26, pp. 17–25).
10. Дорофєєва, О., & Яримбаш, К. (2016). Особливості психологічної підготовки спортсменів високої кваліфікації. Спортивний вісник Придніпров’я, (2), 56–60.
11. Квасниця, І., Квасниця, О., Рибак, Л., & Демченко, Н. (2025). Інноваційні технології в легкій атлетиці: сучасні тенденції до підвищення ефективності тренувального процесу. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 2(1), 158–164. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).84 DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).84
12. Костюк, А. (2025). Розкриваємо секрети психологічної підготовки української чемпіонки. Red Bull. https://www.redbull.com/ua-uk/yaroslava-mahuchikh-mental-training
13. Кулик, Н. А. (2016). Врахування психологічних особливостей легкоатлетів у тренувальному процесі. У Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 93–99).
14. Павленко, І. О., Галан, Я. П., & Шломенко, В. І. (2025). Психологічна підготовка спортсменів до змагань із легкої атлетики. Олімпійський та паралімпійський спорт, (3), 1–176. https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.3.17 DOI: https://doi.org/10.32782/olimpspu/2025.3.17
15. Ревнівцев, Б. О., & Кутек, Т. Б. (2023). Сутність психологічної підготовки спортсмена: методичні рекомендації. ЖДУ імені Івана Франка.
16. Шинкарук, О., Лисенко, О., & Федорчук, С. (2017). Стрес та його вплив на змагальну та тренувальну діяльність спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (3), 469–476.
17. Ahmedov, F., Shopulatov, A., Muqimov, M., Salikhova, R., Kuldashev, S., & Zakirov, F. (2025). Pre-competition anxiety and fear of failure in athletes of varying age and gender. Science and Sport: Current Trends [shss], 29(2), 114–120. https://doi.org/10.15391/snsv.2025-2.02 DOI: https://doi.org/10.15391/snsv.2025-2.02
18. Aoki, K., Katsumata, K., Hirose, K., & Kohmura, Y. (2020). Relationship between competitive and jumping abilities in university track and field athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(3), 1423–1429. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03196 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03196
19. Chua, L. K., Jimenez-Diaz, J., Lewthwaite, R., Kim, T., & Wulf, G. (2021). Superiority of external attentional focus for motor performance and learning: Systematic reviews and meta-analyses. Psychological Bulletin, 147(6), 618–624. https://doi.org/10.1037/bul0000335 DOI: https://doi.org/10.1037/bul0000335
20. Clancy, R. B., Herring, M. P., MacIntyre, T. E., & Campbell, M. J. (2016). A review of competitive sport motivation research. Psychology of Sport and Exercise, 27, 232–242. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2016.09.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2016.09.003
21. Gustafsson, H., Sagar, S. S., & Stenling, A. (2017). Fear of failure, psychological stress, and burnout among adolescent athletes competing in high level sport. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 27(12), 2091–2102. https://doi.org/10.1111/sms.12797 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.12797
22. Makaruk, H., Starzak, M., & Porter, J. M. (2020). Influence of attentional manipulation on jumping performance: A systematic review and meta-analysis. Journal of Human Kinetics, 75(1), 65–75. https://doi.org/10.2478/hukin-2020-0037 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2020-0037
23. Van De Pol, P. K., & Kavussanu, M. (2012). Achievement motivation across training and competition in individual and team sports. Sport, Exercise, and Performance Psychology, 1(2), 91–105. https://doi.org/10.1037/a0025967 DOI: https://doi.org/10.1037/a0025967
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Богдан Добровольський
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
