Антидопінгова освіта як чинник формування обізнаності спортсменів і тренерів у міжнародному та українському вимірах

Анотація

Актуальність. Проблема допінгу в спорті розглядається як комплексне явище, що охоплює медичні, правові, соціальні й освітні аспекти та потребує переорієнтації антидопінгової політики в напрямі превенції через підвищення рівня обізнаності спортсменів і тренерів. Мета дослідження – комплексний аналіз проблеми обізнаності спортсменів і тренерів у сфері антидопінгового регулювання й обґрунтуванні ролі антидопінгової освіти у міжнародному й українському вимірах із визначенням перспектив її вдосконалення, зокрема на основі використання платформи ADEL WADA як ключового інструменту освітньої діяльності. Матеріал і методи досліджень. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел і нормативних документів, історичний метод для вивчення еволюції антидопінгової системи, порівняльний аналіз міжнародних освітніх стратегій, аналіз вторинних емпіричних даних щодо рівня обізнаності спортсменів і тренерів, а також системно структурний підхід для оцінки функціональних можливостей освітньої платформи ADEL. Результати дослідження. Установлено, що сучасна антидопінгова система характеризується переходом до освітньо орієнтованої моделі, нормативно закріпленої впровадженням Міжнародного стандарту з освіти. Виявлено, що значна частина порушень антидопінгових правил пов’язана з недостатнім рівнем знань спортсменів і тренерів, зокрема щодо заборонених речовин, ризиків використання харчових добавок і процедур допінг контролю. Встановлено, що первинні знання часто формуються з неформальних джерел, серед яких провідну роль відіграє тренер, що обумовлює його ключове значення у формуванні антидопінгової культури. Проаналізовано функціональні можливості платформи ADEL як інструменту стандартизації, персоналізації та моніторингу освітніх процесів, а також визначено її обмеження, пов’язані з недостатнім рівнем засвоєння знань у разі виключно онлайн формату. Дослідження стану антидопінгової освіти в Україні показало наявність позитивної динаміки розвитку, зокрема розширення освітніх програм і використання цифрових ресурсів, водночас виявлено структурні проблеми, серед яких недостатня системність, нерівномірність доступу до освіти, обмежена інтеграція в підготовку тренерів і відсутність системного моніторингу ефективності. Додатковим чинником впливу визначено ускладнення реалізації освітніх ініціатив в умовах воєнних дій. Висновки. Отримані результати підтверджують, що антидопінгова освіта є ключовим чинником формування обізнаності спортсменів і тренерів та ефективним інструментом профілактики порушень антидопінгових правил, що потребує подальшого розвитку в напрямі безперервності, інтеграції в систему спортивної підготовки, поєднання цифрових і традиційних форм навчання та впровадження механізмів оцінювання її ефективності.