ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ДЕФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізі впливу цифрової трансформації на результативність науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти. Цифровізація розглядається не лише як сукупність технологічних інструментів, що оптимізують доступ до інформації, але і як фундаментальний чинник деформації науково-дослідної діяльності. Актуальність теми посилюється розвитком генеративного штучного інтелекту, який пропонує готові рішення та призводить до втрати здатності здобувачів вищої освіти до понятійного аналізу та формування дослідницьких компетенцій. У ході дослідження авторами виокремлено три напрямки впливу цифровізації на науково-дослідну діяльність здобувачів вищої освіти: деформація когнітивних процесів, етичних норм та методологічних підходів. На когнітивному рівні зафіксовано тенденцію до формування кліпового мислення та когнітивного розвантаження, що виражається у фрагментарному сприйманні інформації та зниженню здатності до тривалої концентрації уваги. На етичному рівні виявлено ризики авторської ідентичності, що загрожують основам академічної доброчесності. На методологічному рівні висвітлено чинники, що призводить до втрати оригінальності наукових результатів. На основі теоретичного аналізу та практичного досвіду авторами визначено ключові підходи щодо мінімізації наслідків цифровізації науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти. Одними з основних форм роботи виокремлено: впровадження методів наукової верифікації та моделювання; активізацію участі здобувачів вищої освіти у наукових дискусіях та конференціях; створення прозорого етичного середовища. Зроблено висновок, що ефективність сучасних досліджень залежить від гармонійного поєднання цифрових технологій та індивідуального досвіду науковця. Особливого значення набуває вміння здобувачів вищої освіти критично оцінювати результати згенерованої інформації та важливість дотримання етичних норм у науково-дослідній діяльності.