АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА ЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГА

Автор(и)

  • Інна Володимирівна Лукіянчук доктор філософії, доцент кафедри української мови та журналістики, Уманський національний університет, м. Умань, Україна https://orcid.org/0000-0002-9786-1450

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2026-80-112-121

Ключові слова:

етичний імператив, штучний інтелект, професійна підготовка філолога, академічна доброчесність, цифрова трансформація освіти, лінгводидактика, етика промпт-інжинірингу

Анотація

У статті обґрунтовано концепт етичного імперативу як фундаментального принципу інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у процес професійної підготовки майбутніх філологів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та методичне окреслення етичних параметрів використання генеративного штучного інтелекту в системі підготовки вчителів української мови та літератури в контексті дотримання академічної доброчесності та збереження ціннісних орієнтирів гуманітарної освіти. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні системного підходу до аналізу цифрових освітніх ресурсів, аксіологічного методу при визначенні етичних домінант професійної діяльності словесника та компаративного аналізу сучасних моделей промпт-інжинірингу в лінгводидактиці. Досліджено використання генеративного ШІ не лише як технічний виклик, а як складну етико-педагогічну дилему, що потребує формування нової цифрової культури філолога. Наукова новизна роботи полягає у визначенні структури етичного імперативу в цифровій підготовці майбутнього філолога, що включає три взаємопов’язані компоненти: відповідальність за автентичність і верифікованість мовного контенту, прозорість алгоритмічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу та інституціоналізацію академічної доброчесності в умовах автоматизації інтелектуальної праці. Вперше запропоновано поняття «етики промпт-інжинірингу» як складника медійної та інформаційно-цифрової грамотності вчителя-філолога. Доведено, що успішна адаптація методичної системи підготовки філологів можлива лише за умови балансу між технологічною ефективністю ШІ та збереженням авторської ідентичності. Окреслено практичні підходи до впровадження етичних протоколів використання ШІ-інструментів при викладанні фахових дисциплін, що дозволяє мінімізувати ризики академічного плагіату та девальвації філологічного аналізу. Встановлено, що етичний імператив має стати основою професійного стандарту сучасного вчителя-словесника в епоху алгоритмізації освіти.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Бодненко, Д. М., Глушак, О. М., Грисенко, М. В., & Локазюк, О. В. (2025). Організація цифрового навчального середовища: досвід проєкту COUL у закладах вищої освіти України [Organization of the digital learning environment: experience of the COUL project in Ukrainian higher education institutions]. CEUR Workshop Proceedings, 3850, 74–86. https://ceur-ws.org/Vol-3850/paper05.pdf

Верховна Рада України. (2014). Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. Відомості Верховної Ради України, № 37-38, ст. 2004. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

Верховна Рада України. (2017, 5 вересня). Стаття 42. Академічна доброчесність. Закон України «Про освіту». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n604

Верховна Рада України. (2026). Про академічную доброчесність: Закон України № 4742–IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20

Кабінет Міністрів України. (2020, 2 грудня). Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні (Розпорядження № 1556-р). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text

Кремень, В. Г. (Ред.). (2025). Цифрова трансформація освіти: штучний інтелект у сучасному освітньому просторі: науково-аналітична доповідь (О. М. Спірін, О. І. Ляшенко, С. Г. Литвинова, Ю. І. Мальований, О. П. Пінчук, & О. М. Соколюк, Уклад.). ІЦО НАПН України.

Лукіянчук, І. В. (2023). Принципи та зміст експериментального навчання студентів-філологів у напрямі реалізації ідеї ціннісного ставлення до української мови. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (3), 213–217. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2023.03.213

Міністерство цифрової трансформації України. (б. д.). Регулювання штучного інтелекту в Україні: Мінцифри презентувало дорожню карту. Кабінет Міністрів України. https://www.kmu.gov.ua/news/rehuliuvanniashtuchnoho-intelektu-v-ukraini-mintsyfry-prezentuvalo-dorozhniu-kartu

Скрипка, Г. В. (2024). Штучний інтелект в освіті: удосконалення програм підвищення кваліфікації педагогів. Інформаційні технології і засоби навчання, 101(3), 227–238. https://doi.org/10.33407/itlt.v101i3.5658

Ткаченко, К., & Брусєнцев, В. (2022). Використання нейронних мереж під час розпізнавання голосових команд. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 5(1), 130–143. https://doi.org/10.31866/2617-796X.5.1.2022.261297

Chiu, T. K. F., Xia, Q., Zhou, X., Chai, C. S., & Cheng, M. (2023). Systematic Literature Review on Opportunities, Challenges, and Future Research Recommendations of Artificial Intelligence in Education. Computers and Education: Artificial Intelligence, 4, Article 100118. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2022.100118

European Commission, Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture. (2022). Ethical guidelines on the use of artificial intelligence (AI) and data in teaching and learning for educators. Publications Office of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2766/153756

Floridi, L., Cowls, J., Beltrametti, M., Chatila, R., Chazerand, P., Dignum, V., Luetge, C., Madelin, R., Pagallo, U., Rossi, F., Schafer, B., Valcke, P., & Vayena, E. (2018). AI4People – An ethical framework for a good AI society: Opportunities, risks, principles, and recommendations. Minds and Machines, 28(4), 689–707. https://doi.org/10.1007/s11023-018-9482-5

Morze, N., Bazeliuk, O., Vorotnikova, I., Dementiievska, N., Zakhar, O., Nanaieva, T., & Chernikova, L. (2019). Опис цифрової компетентності педагогічного працівника. Електронне наукове фахове видання „Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету“, (s39), 1–53. https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s39

Przegalińska, A. (2022). Collaborative artificial intelligence: The example of virtual assistants and conversational AI. In Artificial intelligence (AI) as a megatrend shaping education (pp. 13–25). Instytut Badań Edukacyjnych. https://kwalifikacje.edu.pl/wp-content/uploads/Sztuczna-inteligencja-jako-megatrend-ksztaltujacy-edukacje.pdf

Zawacki-Richter, O., Marín, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(1), 1–27. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0

Завантаження

Опубліковано

10-06-2026

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Лукіянчук, І. В. (2026). АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА ЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФІЛОЛОГА. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 1(80), 112-121. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2026-80-112-121