СТУПЕНЕВЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СТОРИТЕЛІНГУ У ФОРМУВАННЯ ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей впровадження технології сторителінгу під час формування фахового мовлення майбутніх педагогів. Схарактеризовані основні підходи до розуміння сутності сторителінгу, зокрема комунікативний, наративний, психологічний, культурологічний, дидактичний, мультимедійний і іміджево-прагматичний. З огляду на специфіку дослідження та синергетичне поєднання ключових ідей кожного з окреслених підходів, запропоновано розглядати сторителінг як цілісну, полікодову, прагматично зорієнтовану технологію, яка реалізується синергією вербальних і невербальних компонентів і одночасно оптимізує комунікацію, активізує психоемоційну та когнітивну сферу реципієнтів, забезпечує трансляцію культурних смислів, дидактичний вплив і конструювання іміджу суб’єкта. Обґрунтовано, що впровадження сторителінгу в освітній процес у закладах вищої освіти не є статичним, його реалізація має специфічні ознаки на кожному освітньому рівні, зумовлені трансформацією мети професійної підготовки, динамікою розвитку мовної особистості здобувача та зміною його комунікативних завдань у науковому й освітньому просторі. Схарактеризований лінгводидактичний потенціал сторителінгу під час формування фахового мовлення майбутніх педагогів і з’ясована динаміка функціонального навантаження сторителінгу на кожному з рівнів вищої освіти: від контекстуалізації ділових ситуацій на бакалавраті й фасилітації знання в магістратурі до продукування інтелектуально впливового академічного наративу в аспірантурі. Систематизована класифікація сторителінгу з урахуванням різних критеріїв, для кожного рівня вищої освіти визначені домінантні види сторителінгу. З огляду на специфіку кожного освітнього рівня описані диференціальні ознаки етапів реалізації сторителінгу, які виявляються в зростанні автономії здобувачів від низької до абсолютної, ускладненні траєкторії мовленнєвої діяльності, якісній зміні навчального матеріалу від готових текстів до власних дисертаційних ідей та еволюції фінального продукту від структурно-текстової схеми й навчального полілогу до харизматичного, емоційно й інтелектуально впливового академічного презентативного наративу.