ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ В AGILE-ОРІЄНТОВАНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ

Тетяна Олександрівна Жирова

doi:10.31652/2412-1142-2026-80-9-19

Автор(и)

Тетяна Олександрівна Жирова кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8321-6939

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2026-80-9-19

Ключові слова:

Agile-орієнтоване навчання; змішане навчання; майбутні ІТ-фахівці; освітній процес; підготовка ІТ-фахівців; цифрові інструменти; цифрові середовища

Анотація

У статті досліджено використання цифрових інструментів в Agile-орієнтованій підготовці майбутніх ІТ-фахівців. Актуальність теми зумовлена потребою організації освітнього процесу відповідно до логіки Agile, що передбачає короткі ітерації, поетапне виконання завдань, постійний зворотний зв’язок, прозорість роботи та своєчасне коригування проміжних результатів. Мета статті полягає у визначенні ролі цифрових інструментів в Agile-орієнтованій підготовці майбутніх ІТ-фахівців, характеристиці їх дидактичних можливостей та окресленні особливостей педагогічно доцільного використання в освітньому процесі. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі, порівнянні та узагальненні наукових джерел, присвячених цифровій взаємодії у вищій освіті, використанню цифрових середовищ у змішаному та дистанційному навчанні, Agile-орієнтованому навчанню, а також застосуванню професійно релевантних інструментів у підготовці майбутніх ІТ-фахівців. Ураховано також власний досвід організації Agile-орієнтованого навчання та результати моніторингу програмного забезпечення, рекомендованого роботодавцями для організації командної роботи в ІТ-сфері. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виокремленні основних функцій цифрових інструментів в Agile-орієнтованій підготовці майбутніх ІТ-фахівців, а саме комунікаційної, координаційної, організаційно-планувальної, моніторингової, документаційної та рефлексивно-аналітичної; у запропонуванні класифікації цифрових інструментів з урахуванням потреб організації освітнього процесу та професійної спрямованості підготовки; в обґрунтуванні критеріїв добору цифрових інструментів для навчання. Результати дослідження засвідчили доцільність поєднання освітніх цифрових середовищ, які забезпечують організацію курсу, комунікацію, оцінювання та доступ до матеріалів, із фахово-орієнтованими інструментами, використання яких залежить від змісту дисципліни, професійної ролі та типу діяльності. Показано, що в організації освітнього процесу доцільно враховувати як поширені в закладах вищої освіти цифрові середовища, так і програмне забезпечення, релевантне практиці ІТ-компаній; за результатами моніторингу особливу увагу привертає екосистема Microsoft 365, що поєднує функції комунікації, спільної роботи з документами, планування та координації діяльності. Висновки. Доведено, що цифрові інструменти доцільно розглядати як складник освітнього дизайну Agile-орієнтованої підготовки майбутніх ІТ-фахівців, а їх ефективність залежить від методично виваженого поєднання загальноосвітніх і спеціалізованих інструментів, відповідності цілям дисципліни, етапам Agile-циклу та рівню підготовленості здобувачів вищої освіти. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для добору цифрових інструментів, проєктування цифрового середовища дисципліни та організації підготовки майбутніх розробників, тестувальників, бізнес-аналітиків і менеджерів ІТ-продуктів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Bach, A., & Thiel, F. (2024). Collaborative online learning in higher education – Quality of digital interaction and associations with individual and group-related factors. Frontiers in Education, 9, Article 1356271. [https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1356271](https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1356271)

Bergaoui, N., & Ayachi Ghannouchi, S. (2023). A BPM-based approach for ensuring an agile and adaptive learning process. Smart Learning Environments, 10, Article 40. [https://doi.org/10.1186/s40561-023-00259-5](https://doi.org/10.1186/s40561-023-00259-5)

Canales-Ronda, P., & Aragonés-Jericó, C. (2024). Agile methodologies in times of pandemic: Acquisition of employment skills in higher education. Education + Training, 66(2), 252–266. [https://doi.org/10.1108/ET-03-2022-0083](https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1108/ET-03-2022-0083)

Choque-Soto, V. M., & Sosa-Jauregui, V. D. (2024). Assessing the impact of agile frameworks on undergraduate software development education. In 2024 IEEE ANDESCON (pp. 1–6). IEEE. [https://doi.org/10.1109/ANDESCON61840.2024.10755615](https://doi.org/10.1109/ANDESCON61840.2024.10755615)

Donelan, H., & Kear, K. (2024). Online group projects in higher education: Persistent challenges and implications for practice. Journal of Computing in Higher Education, 36, 435–468. [https://doi.org/10.1007/s12528-023-09360-7](https://doi.org/10.1007/s12528-023-09360-7)

Duarte, V., Cleveland-Slimming, M., Vidal, C., & Contreras, S. (2023). Information system development by using agile teamwork and service-learning. IEEE Transactions on Education, 66(5), 431–441. [https://doi.org/10.1109/TE.2023.3310243](https://doi.org/10.1109/TE.2023.3310243)

Falfushynska, H. I., Dovbenko, S. M., Osadcha, K. P., Krushelnytska, N. O., & Kasianova, H. M. (2021). Strengthening of e-learning at the leading Ukrainian pedagogical universities in the time of COVID-19 pandemic. CEUR Workshop Proceedings, 2879, 261–273. [https://ceur-ws.org/Vol-2879/paper13.pdf](https://ceur-ws.org/Vol-2879/paper13.pdf)

Glazunova, O. G., Hurzhii, A. M., Korolchuk, V. I., & Voloshyna, T. V. (2023). Selection of digital tools for organizing students’ group work in distance education. Information Technologies and Learning Tools, 94(2), 87–101. [https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5211](https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5211)

Glazunova, O. G., Parhomenko, O. V., Korolchuk, V. I., & Voloshyna, T. V. (2021). The effectiveness of GitHub cloud services for implementing a programming training project: Students’ point of view. Journal of Physics: Conference Series, 1840(1), Article 012030. [https://doi.org/10.1088/1742-6596/1840/1/012030](https://doi.org/10.1088/1742-6596/1840/1/012030)

Hackett, S., Dawson, M., Janssen, J., & van Tartwijk, J. (2024). Defining collaborative online international learning (COIL) and distinguishing it from virtual exchange. TechTrends, 68(6), 1078–1094. [https://doi.org/10.1007/s11528-024-01000-w](https://doi.org/10.1007/s11528-024-01000-w)

Hackett, S., Janssen, J., Beach, P., Perreault, M., Beelen, J., & van Tartwijk, J. (2023). The effectiveness of collaborative online international learning (COIL) on intercultural competence development in higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20, Article 5. [https://doi.org/10.1186/s41239-022-00373-3](https://doi.org/10.1186/s41239-022-00373-3)

Kuzminska, O. H., & Mazorchuk, M. S. (2023). Group dynamics and communications: Selection of tools to support student project learning. Open Educational E-Environment of Modern University, 14, 26–39. [https://doi.org/10.28925/2414-0325.2023.143](https://doi.org/10.28925/2414-0325.2023.143)

Kuzminska, O. H., & Mazorchuk, M. S. (2025). Virtual collaboration in education: Tool selection patterns for project-based learning in the context of group dynamics. Educational Technology Quarterly, 2025(2), 121–133. [https://doi.org/10.55056/etq.705](https://doi.org/10.55056/etq.705)

Kuzminska, O. H., & Pohrebniak, D. A. (2024). Notion as a tool for supporting group dynamics in the process of implementing an educational project. Open Educational E-Environment of Modern University, 16, 50–63. [https://doi.org/10.28925/2414-0325.2024.164](https://doi.org/10.28925/2414-0325.2024.164)

Mohammadi, M., Myllymäki, M., Papamitsiou, Z., Oinas-Kukkonen, H., Hassoun, A., Gámiz-Sánchez, V. M., Weeger, A., & Kärkkäinen, T. (2025). Blended learning in higher education: Good practices in platforms and teachers support, enhancing students motivation. Education and Information Technologies. [https://doi.org/10.1007/s10639-025-13770-8](https://doi.org/10.1007/s10639-025-13770-8)

Oluwajana, D., Adeshola, I., & Clement, S. (2023). Does the use of a web-based collaborative platform reduce cognitive load and influence project-based student engagement? Current Psychology, 42, 8265–8278. [https://doi.org/10.1007/s12144-021-02145-0](https://doi.org/10.1007/s12144-021-02145-0)

Ouyang, F., & Zhang, L. (2024). AI-driven learning analytics applications and tools in computer-supported collaborative learning: A systematic review. Educational Research Review, 44, Article 100616. [https://doi.org/10.1016/j.edurev.2024.100616](https://doi.org/10.1016/j.edurev.2024.100616)

Özkan, D., & Mishra, A. (2019). Agile project management tools: A brief comparative view. Cybernetics and Information Technologies, 19(4), 17–25. [https://doi.org/10.2478/cait-2019-0033](https://doi.org/10.2478/cait-2019-0033)

Patani, P., Tiwari, S., & Rathore, S. S. (2024). The impact of GitHub on students’ learning and engagement in a software engineering course. Computer Applications in Engineering Education, 32(5), Article e22775. [https://doi.org/10.1002/cae.22775](https://doi.org/10.1002/cae.22775)

Skvortsova, S., Hlushak, O., Semenikhina, O., Proshkin, V., & Osadchyi, V. (2024). Artificial intelligence in the professional activity of a university lecturer in Ukraine: Realities and prospects. CEUR Workshop Proceedings, 3879, 191–205. [https://ceur-ws.org/Vol-3879/AIxEDU2024_paper_14.pdf](https://ceur-ws.org/Vol-3879/AIxEDU2024_paper_14.pdf)

Wang, T. (2025). Digital innovation in higher education: Comparing approaches in developed and developing countries. Frontiers in Education, 10, Article 1723087. [https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1723087](https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1723087)

Yanenko, Y. (2024). Using Microsoft Teams in online learning of students: Methodical aspect. Information Technologies and Learning Tools, 100(2), 138–156. [https://doi.org/10.33407/itlt.v100i2.5508](https://doi.org/10.33407/itlt.v100i2.5508)