ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОТЕЙ ЖУРНАЛІСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕДІАЛАБОРАТОРІЇ

Анотація

У статті представлено результати дослідження інноваційних методів формування професійних компетентностей журналістів у закладі вищої освіти шляхом інтеграції інструментів штучного інтелекту у навчальний процес університетської медіалабораторії. Обґрунтовано проблему з огляду на трансформацію журналістики в умовах цифровізації та автоматизації, що потребує від випускників закладів вищої освіти технічних знань, навичок роботи з алгоритмічними системами, цифрової грамотності, критичного мислення та етичної рефлексії. Теоретичною основою роботи стали напрацювання українських і зарубіжних дослідників, які розглядають місце штучного інтелекту в журналістській діяльності та системі вищої освіти. У їхніх висновках простежується увага до недостатньої опрацьованості практичних методик і нечіткості критеріїв оцінювання професійних умінь. У межах дослідження сформовано й випробувано комплекс педагогічних прийомів для поєднання взаємодії студентів із реальними інструментами штучного інтелекту, елементами ігрової діяльності та креативними завданнями. Експериментальна база — медіалабораторія Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК». Університет забезпечив технічні можливості для створення аудіо- й відеоматеріалів, подкастів і різноформатних мультимедійних продуктів в умовах блекаутів та обстрілів. Під час педагогічного експерименту впроваджено та докладно описано п’ять авторських методичних рішень: фактологічне мапування (формування здатності перевіряти достовірність інформації), технічну інтеграцію (опанування обладнання), наративне моделювання (побудова логічно зв’язних історій), емоційно-креативну імпровізацію (стимулювання творчих реакцій) і подкастингову трансгресію (випробування нових форматів та нестандартних просторових підходів). Отримані результати засвідчили дієвість означених методів у формуванні цифрових, комунікативних та творчих умінь майбутніх журналістів, що відображено у підсумкових навчальних продуктах. Так, інтерактивні модулі сприяли зростанню критичного мислення, інформаційної чутливості та навичок колективної роботи, а інноваційні формати (зокрема «треш-подкасту») стимулювали переосмислення професійних норм і стандартів етики. Водночас виявлено суперечності між інноваційними педагогічними практиками та академічними регламентами закладу, які обмежують публічне поширення окремих експериментальних форматів. Практична значущість дослідження полягає у створенні випробуваної моделі підготовки журналістів, яка поєднує інструменти ШІ, інтерактивні методи та розвиток метакомпетентностей, необхідних для роботи в сучасних медіа. Перспективи подальших наукових досліджень — у проведенні багатомайданчикових експериментів, розробці стандартизованих рубрик для оцінювання технічних, етичних і творчих умінь, а також у міждисциплінарному поєднанні журналістики, медіатехнологій, педагогіки та етики.