ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Автор(и)

  • Олена Гомонюк доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психології та педагогіки, Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, Україна https://orcid.org/0000-0002-3849-788X
  • Пйотр Ярош доктор габілітований, професор, ректор, Суспільно-економічний університет, м. Пшеворськ, Республіка Польща https://orcid.org/0000-0001-5988-7011
  • Неля Кінах доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології, Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Луцьк, Україна https://orcid.org/0000-0002-9025-6514
  • Мар’яна Левко кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та військового перекладу, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-8648-6715

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-78-443-452

Ключові слова:

педагогічна творчість, професійна культура, соціальний педагог, творчий підхід, соціально-педагогічна діяльність, інновації в освіті, професійна підготовка, креативність

Анотація

У статті розкрито сутність педагогічної творчості як важливого складника професійної культури соціального педагога. Акцентовано увагу на тому, що в умовах динамічного розвитку сучасного суспільства і зростання соціальних викликів значення творчого підходу в педагогічній діяльності постійно зростає. Соціальний педагог, який працює в різних соціокультурних середовищах, має володіти високим рівнем професійно-педагогічної культури, здатністю до креативного мислення, ініціативності, відкритості до інновацій, гнучкості у взаємодії з різними категоріями дітей і молоді. У дослідженні розглянуто основні характеристики педагогічної творчості, визначено її місце в структурі професійної культури фахівця соціальної сфери. Підкреслено, що педагогічна творчість проявляється у вмінні знаходити нестандартні підходи до вирішення педагогічних завдань, у розробленні нових форм і методів соціально-педагогічної роботи, у створенні сприятливого освітнього середовища, що сприяє всебічному розвитку особистості. Також акцентується, що творча діяльність соціального педагога має бути не спонтанною, а заснованою на професійних знаннях, ціннісних орієнтирах і етичних принципах. У статті проаналізовано чинники, що сприяють розвитку педагогічної творчості, серед яких виокремлено особистісні якості педагога, зокрема: креативність, емпатія, любов до дітей, самоосвіта, професійна компетентність; організаційні умови: підтримка з боку адміністрації школи, наявність ресурсів, можливість професійного розвитку, сприятливий психологічний клімат у колективі; соціальні чинники: вимоги суспільства до освіти, цінності та пріоритети в освітній політиці; професійна мотивація; рівень загальнокультурної та психолого-педагогічної підготовки. Запропоновано шляхи формування педагогічної творчості в процесі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів, зокрема через впровадження активних методів навчання, творчих проєктів, педагогічних тренінгів і практичного моделювання професійних ситуацій. Зроблено висновок, що педагогічна творчість є інтегративною якістю, що поєднує професіоналізм, духовність, гуманізм та інноваційність, і виступає визначальним чинником успішної соціально-педагогічної діяльності. Розвиток цієї якості має стати одним із пріоритетів системи підготовки та підвищення кваліфікації соціальних педагогів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Fromm E. (1985). The sane society (pp. 150-170). Fawcett Premier]. (in English)

Guilford J. P. (1968). Intelligence has three facets. Science, 160(3828), 615-620. https://doi.org/10.1126/science.160.3828.615. (in English)

Torrance E. P. (1992). A national climate for creativity and invention. Gifted Child Today, 15(1), 10–14. (in English)

Freire P. (1970). Pedagogy of the oppressed. New York: Herder and Herder. (in English)

Okon V. V. (1966). Psychology of thinking. Kyiv: Vyshcha shkola. (in Ukrainian)

Guilford J. P. (1967). The nature of human intelligence. New York, NY: McGraw-Hill. (in English)

Allen M. (1966). Measuring creativity: The creative product, process, and person. Psychological Bulletin, 66(6), 392-408. (in English)

Krutetskyi V. M. (2000). (s. 45–67). Psychology of creativity. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)

Bernal J. D. (1957). Physics and philosophy: The revolution in modern science (pp. 102–118). London, UK: Routledge & Kegan Paul. (in English)

Kubie L. S. (1958). Neurotic Distortion of the Creative Process. Lawrence: University of Kansas Press, pp. 140-145. ruthsanford.tripod.com. (in English)

Loboda O. V. (2019). Creative activity as a motivational core in the implementation of creative professional activities of a practicing psychologist. 1(6). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2009-6.%25p (in Ukrainian)

Makarenko A. S. (2003) O. O. Liubar, Some conclusions from my pedagogical experience. // Istoriia ukrainskoi shkoly i pedahohiky : p. 465–469). Kyiv: Znannia. (in Ukrainian)

Ziaziun I. A. (2006). Fundamentals of pedagogical skills. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)

Pylaieva T. V., & Yatsenko, V. V. (2021). Formation of the professional culture of the future teacher. (35), t. 4, 287-295. (in Ukrainian)

Valentyna Kupchyshyna, Tetiana Kudiarska, Lyudmyla Matsuk, Olena Homoniuk, Mariana Levko, Nadiia Lazarovych. (2024). THE ROLE OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN SUPPORTING THE EDUCATIONAL PROCESS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF WAR. AD ALTA-JOURNAL OF INTERDISCIPLINARY RESEARCH. VOL.14, ISSUE 1, SPECIAL ISSUE XLI. 135-140. https://doi.org/10.33543/j.140141.1351401 (in English)

Завантаження

Опубліковано

11-03-2026

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Гомонюк, О., Ярош, П., Кінах, Н., & Левко, М. (2026). ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ЯК СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 78, 443-452. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-78-443-452

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають