ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ У ТЕХНІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Максим Васильович Євтухівський; Роман Семенович Гуревич

doi:10.31652/2412-1142-2025-78-267-278

Автор(и)

Максим Васильович Євтухівський аспірант кафедри цифрових технологій і професійної освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0009-0008-0295-2546
Роман Семенович Гуревич доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, директор Наукового інституту аспірантури і докторантури, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0003-1304-3870

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-78-267-278

Ключові слова:

вища освіта, професійна підготовка, технічні університети, цифрова компетентність, цифрові технології, цифровізація освіти

Анотація

У статті розглянуто особливості формування цифрової компетентності студентів технічних університетів у контексті цифровізації вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки майбутніх фахівців, здатних ефективно діяти в умовах цифрової трансформації суспільства та економіки. Цифрова компетентність визначається як інтегрована здатність використовувати сучасні цифрові технології, інтернет-ресурси та цифрові сервіси для пошуку, критичного аналізу, систематизації, обробки й презентації інформації з метою розв’язання професійних і навчальних завдань. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових джерел, визначено методологічні підходи до формування цифрової компетентності, зокрема компетентнісний, діяльнісний та інтегративний. Методологічну основу дослідження становили аналіз, синтез, узагальнення та порівняння, що дозволили виявити ключові компоненти цифрової компетентності студентів технічних університетів. До таких компонентів віднесено: інформаційно-технологічний, комунікативний, когнітивний, творчий та рефлексивно-оцінювальний. Результати дослідження свідчать, що ефективність процесу формування цифрової компетентності значною мірою залежить від організації навчального процесу, інтеграції цифрових технологій у різні види освітньої діяльності, а також від рівня мотивації студентів до самостійного опанування новітніх цифрових інструментів. Підкреслено роль викладача як наставника, фасилітатора та координатора освітнього процесу, здатного створити умови для використання студентами цифрових ресурсів з метою навчання та саморозвитку. Практичне значення дослідження полягає у розробленні підходів до впровадження цифрових освітніх технологій, зокрема хмарних сервісів, систем дистанційного навчання, інтерактивних онлайн-платформ і віртуальних лабораторій. Запропоновано шляхи удосконалення освітнього процесу на основі активізації самостійної роботи студентів, формування навичок командної взаємодії у цифровому середовищі та розвитку критичного мислення. Перспективи подальших досліджень убачаються у визначенні критеріїв оцінювання рівня цифрової компетентності студентів та створенні методик її діагностики, що сприятиме ефективнішій підготовці майбутніх фахівців технічних спеціальностей до діяльності в умовах цифрової економіки.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Andrieiev, A. O., & Kozak, L. I. (2021). Digital technologies in higher technical education: Methodical aspects. Kyiv: Politechnika. 248 p.

Andrushchenko, M. V., & Melnyk, T. O. (2020). STEM education as a component of modern educational reform. Education and Development of Gifted Personality, 5(80), 15 – 22.

Bykov, V. Yu. (2009). Models of organizational systems of open education. Kyiv: Atika. 684 p.

Bykov, V. Yu., Spirin, O. M., & Luparenko, L. A. (2020). Model and diagnostics of digital competence of a modern teacher. Information Technologies and Learning Tools, 75(1), 1 – 18.

Hrytsenko, L. M. (2022). Evolution of the concept of digital competence in international studies. Information Technologies in Education, 3(54), 7 – 15.

Hurzhiy, A. M., & Morse, N. V. (2020). Digital transformation of education in Ukraine: Challenges and perspectives. Information Technologies and Learning Tools, 76(2), 1 – 14.

Yermolenko, S. O., & Lytvynova, S. H. (2021). Formation of digital competence of future engineers. Pedagogical Sciences, 93, 45 – 53.

Zhaldak, M. I., Morse, N. V., & Barna, O. V. (2021). Formation of teacher digital competence in distance learning conditions. Information Technologies in Education, 4, 35–48.

Zinchenko, S. V., & Herasymenko, T. M. (2020). Use of BIM technologies in architectural design. Modern Problems of Architecture and Urban Planning, 56, 45–52.

Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018). Concept of development of digital economy and society of Ukraine for 2018 – 2020. Kyiv. 28 p.

Kuzmenko, I. S., & Lytvynenko, A. V. (2021). Massive open online courses in higher education: Challenges and prospects. Information Technologies and Learning Tools, 84(4), 102 – 116.

Kukharenko, V. M., Rybalko, O. V., & Syrotenko, N. H. (2020). Distance learning: Conditions of application. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. 214 p.

Luparenko, L. A., & Osadchyi, V. V. (2022). Use of cloud services in blended learning of technical students. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V. O. Sukhomlynskyi, 3(82), 112 – 118.

Ovcharuk, O. V. (2014). Information and communication competence as a subject of discussion: International approaches. In V. Yu. Bykov & O. V. Ovcharuk (Eds.), Formation of information and communication competences in the context of European integration processes and creation of informational educational space (pp. 7–16). Kyiv: Atika.

Ovcharuk, O. V. (2021). Digital competence frameworks of citizens: Ukrainian context. Kyiv: KONVI PRINT. 156 р.

Sydorenko, I. P., & Lavrinenko, M. O. (2021). Internet services for modeling transport flows. Information Technologies and Computer Engineering, 1(54), 33-39.

Sukhomlinska, O. V., & Dem'ianenko, N. M. (2022). Digital literacy in higher education institutions of Ukraine: Trends and challenges. Higher Education of Ukraine, 2, 45–53.

Al-Samarraie, H., & Saeed, N. (2018). A systematic review of cloud computing tools for collaborative learning. Computers & Education, 124, 77–91.

Cabero-Almenara, J., Palacios-Rodríguez, A., & Llorente-Cejudo, C. (2021). Digital competence of higher education teachers according to DigCompEdu framework: A systematic review. Education and Information Technologies, 26(5), 6307–6332.

Dewey, J. (1916). Democracy and Education: An Introduction to the Philosophy of Education. New York: Macmillan, 1916. 434 р.

European Commission. (2017). The Digital Competence Framework for Citizens (DigComp 2.1). Luxembourg: Publications Office of the European Union. 77 р.

European Commission. (2022). The Digital Economy and Society Index (DESI) 2022. Luxembourg: Publications Office of the EU. 75 p.

Ferrari, A. (2013). Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

Fransson, G., Lindberg, J. O., & Olofsson, A. D. (2018). Adequate digital competence a close reading of the new national strategy for digitalization of the schools in Sweden. Seminar.Net, 14(2), 217–228.

García-Peñalvo, F. J., & Corell, A. (2020). Hybrid learning scenarios for higher education: New perspectives. Education in the Knowledge Society, 21.

Global Education Futures. (2018). Agenda for Education 2030. Moscow: Global Education Futures. 224 p.

Huang, R., & Spector, J. M. (2021). ICT in education: A critical literature review and its implications. Journal of Educational Technology & Society, 24(4), 1–14.

Ilomäki, L., Paavola, S., Lakkala, M., & Kantosalo, A. (2016). Digital competence an emergent boundary concept for policy and educational research. Education and Information Technologies, 21(3), 655-679.

Johnson, K. A. (2020). Engineering education for the 21st century: The CDIO Approach. New York: Springer. 312 р.

Korkmaz, G., & Toraman, Ç. (2021). Are we ready for the post-COVID-19 educational practice? The Digital Competence perspective. Education and Information Technologies, 26, 699–719.

OECD. (2021). Skills Outlook 2021: Learning for Life. Paris: OECD Publishing. 340 p.

Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

Ricza, L. (2020). Defining digital competence: European perspectives. Rome: Sapienza University Press. 146 p.

Romero, M., Usart, M., & Ottestad, G. (2022). Digital competence of educators: Review of the framework. Computers & Education: AI, 3.

Schneider, P. R. (2019). The IGIP Approach to Engineering Pedagogy. Berlin: IGIP Press. 198 p.

Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum. 172 р.

Skov, O. (2019). Digital competences and the development of digital society. European Journal of Digital Society, 7(2), 56–68.

UNESCO. (2018). ICT Competency Framework for Teachers. Paris: UNESCO. 96 p.

Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

Zhang, Y., & Wang, X. (2021). Open-access resources for computational modeling in engineering education. International Journal of STEM Education, 8, Article 42.