ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕТОДИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ

Анотація

У статті розглядається проблема інтеграції технологій штучного інтелекту у методичну підготовку майбутніх учителів хімії в умовах цифрової трансформації освіти. Обґрунтовано актуальність дослідження, що зумовлена необхідністю модернізації змісту педагогічної освіти, формування цифрової компетентності здобувачів та пошуку ефективних засобів підвищення якості професійної підготовки вчителів природничих дисциплін. Метою дослідження є виявлення ефективних шляхів застосування штучного інтелекту для вдосконалення методичної підготовки майбутніх учителів хімії. Методологічну основу становлять положення системного та компетентнісного підходів, а також сучасні концепції цифровізації освіти. Використано комплекс методів: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення наукових джерел з проблеми застосування штучного інтелекту в освіті) та емпіричні (педагогічний експеримент, спостереження, анкетування). Експеримент проведено серед студентів спеціальності «Середня освіта (Хімія)», які були поділені на контрольну та експериментальну групи. Результати дослідження засвідчили, що використання інтелектуальних освітніх платформ, віртуальних лабораторій і цифрових симуляцій хімічних процесів сприяє підвищенню рівня цифрової компетентності здобувачів, покращенню якості методичних розробок та розвитку дослідницьких умінь. Здобувачі експериментальної групи продемонстрували значно вищі результати за всіма критеріями у порівнянні з контрольною групою, що підтверджує гіпотезу про ефективність інтеграції штучного інтелекту у методичну підготовку. Анкетування учасників також показало переважно позитивне ставлення до використання технологій штучного інтелекту, хоча виявило й певні труднощі, пов’язані з технічною підготовкою окремих студентів та питаннями академічної доброчесності. У статті визначено умови результативної інтеграції штучного інтелекту у методичну підготовку: інтеграція традиційних та цифрових методів навчання, які вже стали стандартною практикою у вищій освіті, системне формування цифрової грамотності здобувачів освіти, забезпечення етичних норм і принципів академічної доброчесності, створення методичного забезпечення, адаптованого до специфіки хімічної освіти. Зроблено висновок, що технології штучного інтелекту мають значний потенціал у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів хімії, проте їх ефективне впровадження потребує науково обґрунтованої стратегії та подальших досліджень. До початку експерименту проводився аналіз однорідності груп за початковим рівнем цифрової компетентності та іншими критеріями, що дозволило забезпечити валідність порівняння.