ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПРИНЦИПИ, ПІДХОДИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПОБУДОВИ

Анотація

У статті автори досліджують цифрове освітнє середовище закладу вищої освіти, здійснено теоретико-методологічний аналіз сутності, структури та розвитку освітнього середовища і цифрового освітнього середовища в умовах трансформації освітнього простору України, зумовленої цифровізацією та викликами воєнного часу. Розкрито вплив цифрових технологій на зміну моделей навчання, організаційно-педагогічні умови функціонування освіти та формування інноваційних навчальних просторів. Систематизовано ключові наукові підходи щодо трактування поняття «освітнє середовище» та охарактеризовано його фізичні, цифрові, соціальні, психологічні, інтелектуальні й організаційні складники. Особливу увагу приділено цифровому освітньому середовищу як динамічному компоненту сучасної освіти, що визначає якість, доступність та інклюзивність навчання в контексті воєнних і поствоєнних трансформацій. Проаналізовано провідні міжнародні та вітчизняні дослідження у сфері цифровізації освіти та концепції формування навчальних просторів нового покоління (Next Generation Learning Spaces), які інтегрують педагогіку, технології та простір. У межах дослідження обґрунтовано необхідність перегляду традиційних моделей спеціалізованої освіти наукового спрямування, визначено вектори розвитку освітніх середовищ, здатних адаптуватися до нових потреб студентів та викликів глобального середовища. Методи дослідження включають аналіз, синтез, порівняння, термінологічний та структурно-логічний аналіз. Результати роботи можуть бути використані для модернізації освітньої політики, удосконалення навчальних моделей та формування ефективної цифрової інфраструктури в закладах освіти.