ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ АДАПТИВНОГО НАВЧАННЯ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ЗДОБУВАЧІВ У ФАХОВИХ КОЛЕДЖАХ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Людмила Станіславівна Шевченко; Роман Петрович Медведєв

doi:10.31652/2412-1142-2025-78-195-206

Автор(и)

Людмила Станіславівна Шевченко доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри цифрових технологій і професійної освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0003-4991-4949
Роман Петрович Медведєв магістр професійної освіти (комп'ютерні технології), викладач І категорії кафедри інформатики та інформаційних технологій в освіті, Комунальний заклад вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», м. Вінниця, Україна https://orcid.org/0000-0003-3270-5120

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-78-195-206

Ключові слова:

адаптивне навчання, індивідуальна освітня траєкторія, фахова передвища освіта, освітнє середовище, цифрова трансформація освіти, педагогічна підтримка, освітня аналітика, міжнародний досвід, історія освіти, персоналізація навчання, інноваційні освітні технології

Анотація

У статті здійснено теоретичне осмислення процесу становлення адаптивного навчання як педагогічної концепції та освітньої парадигми, що відповідає викликам цифровізації, індивідуалізації та гуманізації освітнього процесу у фаховій передвищій освіті. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення традиційних дидактичних моделей у контексті розширення доступу до якісної освіти, персоналізації навчання та підтримки здобувачів із різними освітніми потребами. Виокремлено п’ять ключових етапів становлення адаптивного навчання – від інтуїтивно-гуманістичного до інтелектуально-аналітичного – на основі міждисциплінарного аналізу історичних джерел, філософсько-педагогічної думки та цифрових трансформацій. Окреслено дефінітивну еволюцію понять “адаптивне навчання” та “адаптивна освітня траєкторія” в контексті зміни ролі викладача, зростання значущості освітньої аналітики, інструментів штучного інтелекту та цифрових платформ. Особливу увагу приділено аналізу міжнародного досвіду організації адаптивного навчання у системах професійної та передвищої освіти, зокрема – моделям, які реалізуються в країнах Європи, США та Канади. Здійснено типологізацію ключових стратегій реалізації адаптивних освітніх траєкторій. Доведено, що адаптивне навчання в умовах цифрової трансформації постає не лише як технологія, а як філософія освітньої взаємодії, що поєднує аналітичну керованість, педагогічну підтримку та ціннісну гнучкість. Перспективами подальших досліджень визначено розроблення педагогічних умов та стратегій імплементації адаптивного навчання у цифрове освітнє середовище фахового коледжу, зокрема як інструменту мережевого супроводу здобувачів з особливими освітніми потребами.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Vakaliuk, T. A. (2022). Formuvannia adaptovnoho navchalnoho seredovyshcha v umovakh tsyfrovoi transformatsii osvity [Formation of an adaptive learning environment in the context of digital transformation of education]. In Tsyfrova osvita i tsyfrovi kompetentnosti: vyklyky sohodennia (pp. 120–123). Kyiv: Kyiv University named after B. Hrinchenko. [in Ukrainian]

Osadcha, K. I., & Monakhov, V. I. (2021). Adaptivni osvitni traiektorii u fakhovii peredvyshchii osviti: tsyfrovi pidkhody [Adaptive educational trajectories in vocational pre-higher education: digital approaches]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, (6)86, 10–17. [in Ukrainian]

Spirin, O. M., Teplytskyi, I. O., & Synytsia, I. O. (2020). Metodychni pidkhody do realizatsii adaptovnoho navchannia u virtualnomu osvitnomu seredovyshchi [Methodical approaches to implementing adaptive learning in a virtual educational environment]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, (5)79, 45–52. [in Ukrainian]

Kaplunova, S. O., & Liashenko, L. V. (2022). Adaptivne navchannia u konteksti kompetentnisnoho pidkhodu do pidhotovky fakhivtsiv [Adaptive learning in the context of a competency-based approach to training professionals]. Osvitolohichnyi dyskurs, (3), 5–11. [in Ukrainian]

Morze, N. V., & Vynohradova, O. P. (2022). Rozvytok adaptovnoho navchannia v umovakh vyklykiv voiennoho stanu [Development of adaptive learning under martial law challenges]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, (2)88, 30–37. [in Ukrainian]

Tkachenko, O. I. (2022). Psykholoho-pedahohichni zasady formuvannia adaptovnoho navchalnoho seredovyshcha v zakladakh fakhovoi peredvyshchoi osvity [Psychological and pedagogical principles of adaptive learning environment formation in vocational colleges]. Pedahohichnyi almanakh, (52), 86–92. [in Ukrainian]

Hendriks, H., Keller, S., & Itigen, T. (2021). Adaptive learning in European digital education strategies. Journal of Digital Learning, 14(3), 25-31.

Booth, A., Williams, J., & Gibson, S. (2020). Personalized trajectories in vocational education: A new adaptive paradigm. International Journal of Educational Technology, 9(4), 1–8.

Pinchuk, T. Yu. (2021). Adaptyvnist yak osnova suchasnoho osvitnoho seredovyshcha [Adaptivity as a foundation of modern educational environment]. Pedahohika ta psykholohiia profesiinoi osvity, (3), 94–98. [in Ukrainian]

Kovalenko, I. M. (2023). Pidhotovka pedahohiv do roboty v adaptyvnomu navchalnomu seredovyshchi: vyklyky i perspektyvy [Preparing educators to work in an adaptive learning environment: challenges and prospects]. Profesijna pedahohika, (1), 70–77. [in Ukrainian]

Glaser, R., Bruner, J., & Bloom, B. (2021). Historical approaches to individualized learning in digital transformation era. Educational Technology & Society, 24(2), 6–13.

Kozulin, A. (2003). Psychological Tools: A Sociocultural Approach to Education. Cambridge (MA): Harvard University Press.

Ifenthaler, D., & Yau, J. Y.-K. (2020). Utilising learning analytics to support study success in higher education. Higher Education Research & Development, 39(6), 1231–1246.

Drachsler, H., & Greller, W. (2016). Privacy and analytics: It's a DELICATE issue. A checklist for trusted learning analytics. In Proceedings of the Sixth International Conference on Learning Analytics & Knowledge (pp. 89-98). New York: ACM. https://doi.org/10.1145/2883851.2883893

Puustinen, R., & Lehtonen, J. (2021). Finnish perspectives on adaptive learning environments. Nordic Journal of Digital Literacy, 16(2), 85–97.

Zawacki-Richter, O., Marín, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16, 39.

Gardner, H. (1991). The Unschooled Mind: How Children Think and How Schools Should Teach. New York: Basic Books.

Siemens, G. (2006). Knowing Knowledge. Lulu.com.

Kukharenko, V. M. (2021). Intelektualna pidtrymka adaptovnoho navchannia v umovakh tsyfrovoho osvitnoho seredovyshcha [Intelligent support for adaptive learning in the conditions of a digital educational environment]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, (3)83, 38–52. [in Ukrainian]

Stasiuk, I. M., & Yurieva, I. V. (2021). Google Workspace for Education yak instrument orhanizatsii zmishanoho ta dystantsiinoho navchannia u ZFPO [Google Workspace for Education as a tool for organizing blended and distance learning in vocational education]. Innovatsiina pedahohika, 38(2), 110–114. [in Ukrainian]