ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена проблемі модернізації професійної підготовки майбутніх учителів технологій в умовах переходу до Індустрії 4.0 та впровадження концепції «Нова українська школа». Авторами наголошується, що в сучасному освітньому просторі роль педагога трансформується з транслятора знань на фасилітатора та цифрового мейкера. Теоретично обґрунтовано та розкрито методичні аспекти використання цифрових технологій як ключового інструменту розвитку креативності майбутніх учителів технологій. Дослідження базується на аналізі моделей цифрової компетентності (TPACK, DigCompEdu) та результатах емпіричного опитування студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Анкетування засвідчило, що понад 90% респондентів високо оцінюють власний творчий потенціал і демонструють готовність до впровадження інновацій, що є важливою передумовою для ефективної цифровізації навчання. У статті обґрунтовано необхідність переходу від репродуктивного до продуктивного використання ІКТ, що стимулює розвиток вищих рівнів мислення за таксономією Блума. Цифровий інструментарій учителя, автори систематизують за трьома групами: засоби інженерного проєктування (CAD-системи), художньо-естетичні інструменти та освітні технології. На практичних прикладах продемонстровано ефективність використання 3D-моделювання (ZBrush) для автоматизації створення ескізів та заготовок, що дозволяє поєднати традиційне ремесло з цифровими інноваціями. Окрему увагу приділено феномену «ко-креативності» у взаємодії зі штучним інтелектом (Gemini, Midjourney, ChatGPT). Делегування ШІ рутинних завдань з пошуку аналогів та візуалізації ідей вивільняє когнітивний ресурс учасників освітнього процесу для критичного осмислення та професійної адаптації. Розглянуто методику «промпт-інжинірингу» та використання ігрових платформ (Roblox) для сценарного моделювання занять. Зроблено висновок, що інтеграція цифрових інструментів не замінює педагога, а виступає каталізатором його продуктивності, дозволяючи реалізувати індивідуальний підхід та візуалізувати кінцевий результат ще на етапі проєктування. Це сприяє формуванню конкурентоспроможного фахівця, здатного до творчої реалізації в цифровому суспільстві.