2026: Випуск 87
Професійна освіта

ПЕДАГОГІЧНИЙ ОПТИМІЗМ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-87-49-56
Олена Купенко
Сумський державний університет
Лариса Кальченко
Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
Аліна Чернякова
Сумський державний університет

Опубліковано 2026-06-18

Ключові слова

  • педагогічний оптимізм, професійна спрямованість, соціономічні спеціальності, індивідуальні освітні траєкторії, трагічний оптимізм, професійна підготовка, наративи, соціальна нестабільність

Як цитувати

ПЕДАГОГІЧНИЙ ОПТИМІЗМ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ. (2026). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 87, 49-56. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-87-49-56

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

У статті розглядається структура педагогічного оптимізму як свідомої професійної позиції викладача, заснованої на концепції «трагічного оптимізму» в умовах війни, невизначеності та небезпек. Визначено мотиваційно-ціннісний, емоційно-підтримувальний, когнітивно-прогностичний, діяльнісно-комунікативний та рефлексивний компоненти формування професійної спрямованості студентів соціономічних спеціальностей. Авторами запропоновано чотири типи індивідуальних освітніх траєкторій, що відображають різні рівні мотивації та життєвих обставин студентів, з урахуванням відповідних наративів. У науковій розвідці підкреслено важливість педагогічного оптимізму для активізації професійного становлення майбутніх фахівців. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають в емпіричній перевірці та вимірюванні ефективності запропонованих наративів в освітньому процесі.

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Біла І. М. Формування оптимістичного світосприйняття в навчальній діяльності. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2020. Том 31 (70). №4. С. 177–182. URL: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/27 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/27
  2. Вельдбрехт О., Тавровецька Н. Оптимістичні уявлення про майбутнє – спонтанний спосіб самодопомоги та саморегуляції в умовах війни. Проблеми політичної психології. 2023. №13. С. 43–56. URL: https://doi.org/10.33120/popp-Vol13-Year2023-123 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.33120/popp-Vol13-Year2023-123
  3. Ворожбіт-Горбатюк В., Борисенко Н. Формування педагогічного оптимізму студентів ресурсами матеріалів творчої спадщини Григорія Сковороди. Новий колегіум. 2019. №4(98). С. 39–42. URL: https://surl.li/fjplbz (дата звернення: 10.04.2026).
  4. Дем’яненко В. Б., Кузьменко О. С., Савченко І. М. Онтологічне моделювання індивідуальних освітніх траєкторій у середовищах адаптивного навчання. Матеріали VІІ Міжнародної міжгалузевої науково-практичної онлайн-конференції «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах» (25–31 березня 2026 р.). Київ, 2026. С. 630–635. URL: https://surl.li/eticqy (дата звернення: 10.04.2026).
  5. Зязюн І. А. Психодіагностика педагогічної майстерності вчителя. Вісник Житомирського педагогічного університету. 2003. №12. С. 52–55. URL: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/433 (дата звернення: 10.04.2026).
  6. Кауфман С. Б. Трагічний оптимізм українців. Простими словами. 2023. URL: https://surl.li/oqjtnm (дата звернення: 10.04.2026).
  7. Кириченко В. І., Салій П. С. Теоретико дефініційний аналіз досліджень життєвого оптимізму старшокласників. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: Педагогіка та психологія. 2024. №4. URL: https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-4-01-01 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-4-01-01
  8. Кузьменко Ю. В. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського як чинник розвитку потреб у становленні професіоналізму педагогів. Педагогічний альманах. 2015. Вип.26. С. 215–219. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2015_26_37 (дата звернення: 10.04.2026).
  9. Курова А. В. Оптимізм та песимізм як особистісні предиктори психічного здоров’я молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Психологія. 2023. №1. С. 26–29. URL: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.5 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.5
  10. Петрочко Ж. В. Соціальна активність, життєвий оптимізм, соціальна успішність та соціальне самовизначення як взаємообумовлені параметри особистості в сучасних умовах. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 2024. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. №99. С. 50–55. URL: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series5.2024.99.10 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series5.2024.99.10
  11. Пєхота О. М., Купенко О. В. Моделювання місця штучного інтелекту в педагогічній системі (за результатами опитування студентів). Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. Серія «Педагогічні науки». 2025. Вип. 34(63). С. 242–255. URL: https://doi.org/10.58442/3041-1831-2025-34(63)-242-255 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.58442/3041-1831-2025-34(63)-242-255
  12. Стійкість цивільного населення в умовах війни в Україні: аналітичний звіт за даними опитування жовтня – листопада 2024 року / О. В. Купенко, Т. В. Іванова, А. М. Костенко, Л. В. Кальченко, О. О. Осетрова, В. В. Костіна, І. В. Мещан, Я. І. Бордіян. Суми : Центр соціальних досліджень Сумського державного університету, 2025. 79 с. URL: https://csgard.sumdu.edu.ua/ (дата звернення: 10.04.2026).
  13. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. 742 с.
  14. Франкл В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі [пер. з англ. Олени Замойської]. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. 159 с.
  15. Carver C. S., Scheier M. F. Dispositional optimism. Trends Cogn Sci. 2014. №18(6). 293–299. URL: https://surl.li/xchzbi (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.1016/j.tics.2014.02.003
  16. Luczyn`ski A. Optimism and responsibility in education. Roczniki pedagogiczne. 2016. Tom 8(44). №4. P. 49–66. URL: http://dx.doi.org/10.18290/rped.2016.8(44).4-3 (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.18290/rped.2016.8(44).4-3
  17. Maier S. F., Seligman M. E. P. Learned Helplessness at Fifty: Insights From Neuroscience. Psychological Review. 2016. №123. 349–367. URL: https://surl.li/mdehxg (дата звернення: 10.04.2026). DOI: https://doi.org/10.1037/rev0000033
  18. Pimenova N., Seleznova V. Mental health and substance use of university students during the war. 2024. 39 р. URL: https://surl.li/wjmjum (дата звернення: 10.04.2026).
  19. Seligman M. E. P. Learned Optimism: How to Change Your Mind and Your Life. New York : VINTAGE BOOKS, 2006. 356 р. URL: https://surl.li/jugcux (дата звернення: 10.04.2026).