Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія

Збірник наукових праць

2026: Випуск 87
Дидактика

СУЧАСНІ НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «МОБІЛЬНЕ НАВЧАННЯ»

https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-87-22-28
pdf
  • Юлія Носенко
Юлія Носенко
Інститут цифровізації освіти НАПН України

Опубліковано 2026-06-18

Ключові слова

  • мобільне навчання; мобільні пристрої; цифровізація освіти; цифрові технології
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

СУЧАСНІ НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «МОБІЛЬНЕ НАВЧАННЯ» . (2026). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 87, 22-28. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-87-22-28
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

У статті здійснено системний аналіз та узагальнено сучасні наукові підходи до трактування поняття «мобільне навчання» у вітчизняних і зарубіжних педагогічних дослідженнях, а також уточнено його сутнісні характеристики на основі порівняльного аналізу.

Сформульовано структурно-компонентну модель мобільного навчання, що охоплює технологічний, педагогічний, особистісний і контекстний компоненти та відображає їхній узаємозв’язок в умовах цифрового освітнього середовища. Запропоновано авторське трактування поняття «мобільне навчання» як інтегрованого, контекстно-чутливого освітнього процесу, що забезпечує персоналізоване та безперервне навчання здобувача освіти за допомогою мобільних цифрових технологій.

Установлено, що мобільне навчання є складним багатовимірним педагогічним феноменом, для якого характерна відсутність єдиного усталеного визначення. Доведено, що сучасні наукові підходи демонструють перехід від техноцентричного до педагогічно та контекстно орієнтованого розуміння мобільного навчання. Узагальнення результатів дослідження дозволило визначити його ключові характеристики, зокрема мобільність, доступність, персоналізацію, контекстність, інтерактивність, безперервність та інтегративність.

pdf

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Бойко, Я. (2020). Мобільний телефон як складник цифрової технології навчання іноземної мови. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, 1, 20‒29. https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2020.208142. DOI: https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2020.208142
  2. Жук, Ю. О., & Гривко, А. В. (2023). Вивчення особистісних уявлень учнів 8 – 9 класів про можливість використання смартфонів для формування та розвитку наскрізних умінь. Інформаційні технології і засоби навчання, 94 (2), 1–18. https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5100. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v94i2.5100
  3. Коваленко, В. В., Мар'єнко, М. В., & Сухіх, А. С. (2021). Використання інструментів доповненої та віртуальної реальності в закладі загальної середньої освіти в умовах змішаного навчання. Інформаційні технології і засоби навчання, 86 (6), 70–86. https://doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4664. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4664
  4. Мужановська, М. М. (2020). Деякі аспекти впровадження мобільного навчання у закладах загальної середньої освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки: реалії та перспективи, 73 (2), 25–28. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.73-2.05. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.73-2.05
  5. Прус, Б. В. (2024). Можливості та виклики застосування мобільного навчання в українській освіті. Збірник матеріалів LIII Всеукраїнської науково-технічна конференції факультету інформаційних технологій та комп'ютерної інженерії ВНТУ. https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fitki/all-fitki-2024/paper/view/20935/17328.
  6. Усенко, В. А. (2020). Стан та перспективи мобільного навчання у закладах загальної середньої освіти. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 2 Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, 22 (29), 173–181. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series2.2020.22(29).24. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series2.2020.22(29).24
  7. Moya, S., & Camacho, M. (2024). Leveraging AI-powered mobile learning: A pedagogically informed framework. Computers and Education: Artificial Intelligence, 7, 100276. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100276. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100276
  8. Naveed, Q. N., Choudhary, H., Ahmad, N., Alqahtani, J., & Qahmash, A. I. (2023). Mobile learning in higher education: A systematic literature review. Sustainability, 15(18), 13566. https://doi.org/10.3390/su151813566. DOI: https://doi.org/10.3390/su151813566
  9. Pedraja-Rejas, L., Muñoz-Fritis, C., Rodríguez-Ponce, E., & Laroze, D. (2024). Mobile learning and its effect on learning outcomes and critical thinking: A systematic review. Applied Sciences, 14 (19), 9105. https://doi.org/10.3390/app14199105. DOI: https://doi.org/10.3390/app14199105
  10. Rangel-de Lázaro, G., & Duart, J. M. (2023). Moving learning: A systematic review of mobile learning applications for online higher education. Journal of New Approaches in Educational Research, 12 (2), 198–224. https://doi.org/10.7821/naer.2023.7.1287. DOI: https://doi.org/10.7821/naer.2023.7.1287
  11. Traxler, J. (2016). Mobile learning research: The focus for policy-makers. Journal of Learning for Development, 3 (2), 7–25. https://doi.org/10.56059/jl4d.v3i2.150 DOI: https://doi.org/10.56059/jl4d.v3i2.150
  12. UNESCO. (2012). Mobile learning for teachers: Global themes. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000216452