ПРОГРАМУВАННЯ МЕЗОЦИКЛУ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ БАСКЕТБОЛІСТОК З УРАХУВАННЯМ ФАЗ ОВАРІАЛЬНО-МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-263-275Ключові слова:
програма підготовки, командні ігрові види спорту, мікроцикли, принцип індивідуалізації, жіночий спорт, функціональні зміни, менструальне здоров’я, фізичні навантаження, емоційний станАнотація
Анотація. Актуальність. Принцип індивідуалізації тренувального процесу як один із чинників інтенсифікації підготовки висококваліфікованих спортсменів привертає увагу багатьох фахівців і вимагає практичних рішень. Він охоплює багато аспектів, що потребують у тій чи іншій мірі їх урахування під час розробки програм тренування та їхньої реалізації, в жіночому спорті додається проблема програмування тренувального процесу з урахуванням біологічного оваріально-менструального циклу (ОМЦ). Розроблені програми мають високий ступінь ефективності та легко реалізовуються в індивідуальних видах спорту. Значно більших зусиль вимагає розробка тренувальних програм в командних ігрових видах спорту. Мета– визначити та обґрунтувати алгоритм програмування тренувального процесу в командних ігрових видах спорту з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу на прикладі мезоциклу підготовки кваліфікованих баскетболісток. Матеріал та методи. У дослідженні брали участь кваліфіковані баскетболістки (кандидати в майстри спорту та майстри спорту України,n=12) віком 18-25 років. Методи дослідження: контент-аналіз і узагальнення наукових і методичних джерел, педагогічне спостереження, аналіз індивідуальних щоденників спортсменок (больові відчуття, сон, настрій, активність); опитування; методи програмування. Результати. Отримані в результаті опитування та анкетування дані дали змогу розробити карту з індивідуальними даними за фазами ОМЦ спортсменок на найближчий період тренування. Така карта стала основою для програмування тренувального процесу для баскетбольної команди як у оперативному плануванні, так і в поточному. Відповідно до наявних даних щодо фаз ОМЦ у спортсменок і дотримуючись рекомендацій фахівців розроблялися мікро- та мезоцикли підготовки кваліфікованих баскетболісток. Такий підхід позитивно вплинув не тільки на взаємовідносини між тренерським колективом і спортсменками, але й нормалізував мікроклімат всередині спортивного колективу.Знання майбутнього стану спортсменки на найближчих етапах змагань дозволило моделювати основні аспекти спеціальної підготовки для ефективної ігрової діяльності. В свою чергу доцільне планування адекватних тренувальних навантажень стимулювало компенсаторні механізми організму, підвищуючи резервні можливості та регулюючи емоційний стан баскетболісток, що сприяло кращим і стабільним змагальним показникам у грі. Висновки. Індивідуалізація тренувального процесу з урахуванням біологічних змін в організмі спортсменок дає змогу уникнути багатьох порушень менструального циклу та нормалізувати психологічний стан. Програмування процесу підготовки в командних ігрових видах спорту повинно передбачати коректне планування тренувальної роботи в мікро- та мезоциклахіз урахуванням фаз ОМЦ кожної спортсменки.
Посилання
Список використаних джерел
Богатов, А. О., Пазина, В. В.Особливості функціонування жіночого організму в умовах підвищених фізичних навантажень. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини : матеріали ІV інтернет-конференції (Одеса, 24-25 листопада 2020 р.). Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2020. С. 14-17.
Будзин Віра, Пелехатий Ростислав, Рябуха Ольга. До питань підходів тренувального процесу футболісток з урахуванням функціональних можливостей жіночого організму в різні фази оваріально-менструального циклу. Фізична активність, здоров’я і спорт. 2012. №2(8). С. 33-42
ВознюкТ., СвірщукН., ПрудивусН. Оптимізація процесу фізичної підготовки кваліфікованих баскетболісток на передзмагальному етапі на основі методів програмування. В: Організаційно-методичні засади програмування тренувального процесу кваліфікованих і висококваліфікованих спортсменів: монографія. Вінниця: ТВОРИ, 2026. С.6-24.
Литвиненко А. М., Мулик В. В. Сучасні аспекти побудови загальної фізичної підготовки спортсменок у козацькому двобої з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу. Rehabilitation&Recreation.2024. Vol. 18 No. 2. С. 203-211 DOI https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.2.19
Луценко, О. І., Коваленко, С. О. (2021) Особливості функціонального стану центральної гемодинаміки в жінок у різні фази оваріально-менструального циклу : дис. на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук заспеціальністю 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин». Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.
Мулик В.В. Сучасні аспекти побудови тренувального процесу спортсменок Слобожанський науково-спортивний вiсник. Харків. 2016. № 5(55). С. 57–62. doi: https://doi.org/10.15391/snsv.2016-5.010.
Орлик Н.А. Факторна структура функціональних можливостей спортсменок 17–22 років впродовж оваріально-менструального циклу. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Харків. 2017. № 29. С. 94–102.
Осіпов В. До питання впливу інтенсивних фізичних навантажень на менструальну функцію спортсменок. Теорія та методика фізичного виховання. Київ. 2012. № 5. С. 42–45
Романенко В.В., Бойченко Н.В. Дослідження впливу фаз менструального циклу на функціональний стан кваліфікованої ветеранки спорту з дзюдо. Єдиноборства. 2024, Вип. 4 (34), С. 5-13. https://doi.org/10.15391/ed.2024-4.01
Шахліна Л. Я.-Г. Сучасний погляд на проблему синдрому «тріада жінки-спортсменки». Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021. № 1. С.3-13. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2021.1.3-13
Bosenko A.,OrlikN., PalshkovaI. (2019). Dynamics of functional capability esamong 17-22 years ldgirl swith differen tvegetative status during the ovarian-menstrual cycle. Georgian medical news. 9 (294). P. 27-31.
De Souza, M.J., Williams, N.I. (2004) Physiological aspects and clinical sequelae of energy deficiency and hypoestrogenism in exercising women. Hum. Reprod. Update.; 10: 433-48.
DeSouza, M.J., Koltun, K.J., Etter, C.V. etal. (2017). Current Statusofthe Female Athlete Triad: Updateand Future Directions. CurrOsteoporosRep 15, 577–587. https://doi.org/10.1007/s11914-017-0412-x
KostiukevychViktor, Shchepotina Natalia, Zhovnych Olesia, Shynkaruk Oksana, Koliadych Yulia, Hatsoieva Liliia, Voronova Valentina, Vozniuk Tetiana, Kaplinskyi Vasyl, Diachenko Anna, Chernyshenko Tamara, Konnova Maiia (2020). Highly qualified grass hockey sportswomen's adaptation to training intensity in the macrocycle preparatory period.Journal of Physical Education and Sport; 20: 385-394.DOI:https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1055
Mikkonen Ritva S., Ihalainen Johanna K.,Bruinvels Georgie, Mkumbuzi Nonhlanhla S., Smith Ryan Abbie E., Kaikkonen Mira,· Kasongo Malita, Hackney Anthony C. (2025). Monitoring Menstrual Health in Footballers: Considerations for Tracking Menstrual and Hormonal Contraceptive Cycles in the Fieldto Support Performance. SportsMedicine.https://doi.org/10.1007/s40279-025-02338-8
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вознюк Тетяна, Галайдюк Микола

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.