Концептуальні засади інноваційних корекційно-профілактичних технологій оптимізації біомеханічного стану опорно-рухового апарату та моторики жінок другого періоду зрілого віку у процесі оздоровчого фітнесу
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-158-177Ключові слова:
зрілий вік; біомеханіка опорно-рухового апарату; постуральні порушення; моторика; корекційно-профілактичні технології; факторний аналіз; кластерний аналіз; оздоровчий фітнесАнотація
Анотація. Актуальність теми дослідження. В умовах сучасної демографічної кон’юнктури зростання питомої ваги жіночого населення зрілої та старшої вікових груп актуалізує проблему функціонального довголіття як фундаментальну наукову дилему медико-біологічного та педагогічного спрямування. Другий період зрілого віку розглядається як критичний етап, обтяжений маніфестацією інволюційних процесів, що безпосередньо впливають на біомеханіку опорно-рухового апарату та моторику. Мета – полягає у теоретичному обґрунтуванні та представленні концептуальних засад інноваційних корекційно-профілактичних технологій оптимізації біомеханічного стану опорно-рухового апарату та моторики жінок другого періоду зрілого віку у процесі оздоровчого фітнесу. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; соціологічні методи, методи математичної статистики. Результати роботи. Обґрунтовано парадигму інноваційного корекційно-профілактичного впливу в оздоровчому фітнесі, де ключовим вектором є оптимізація біомеханічної архітектоніки тіла жінок зрілого віку. Центральне місце у моделі посідає алгоритм індивідуалізації, побудований на принципах багатовимірного статистичного аналізу. Емпірично підтверджено складну ієрархічну структуру порушень постурального контролю. Встановлено, що морфофункціональна різнорідність контингенту в межах спільних нозологічних груп (кругла спина, сколіоз) вимагає переходу до кластерно-орієнтованого проектування оздоровчих програм. Верифіковано трикомпонентну структуру функціональних профілів для кожного типу постави. Виокремлені кластери (зокрема «ресурсний», «базово-проблемний», «сидячо-навантажений» тощо) виступають об’єктивними предикторами для вибору інтенсивності, спрямованості та темпів прогресії корекційного навантаження.Виявлено детермінуючу роль когнітивно-поведінкового складника та режиму статичних навантажень у формуванні біомеханічного дефіциту. Доведено, що корекція патернів повсякденної активності є критично необхідним елементом, без якого ізольовані фізичні вправи мають обмежений оздоровчий ефект. Висновок. Розроблена типологічна модель є методологічною основою для імплементації керованого оздоровчого впливу. Це дозволяє забезпечити високу адаптивність технологій фітнесу до потреб жінок другого періоду зрілого віку, гарантуючи превенцію вікових дисфункцій та стабілізацію локомоторного здоров’я.
Посилання
Список літературних джерел
Андрєєва О., Гакман А., Волосюк А. Аналіз якості життя й рівнів депресії внутрішньопереміщених жінок зрілого віку. Sport Science Spectrum.2024;1:56-61. DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-1-9
Кашуба В., Гончарова, Н., &Носова, Н. (2020). Біомеханіка просторової організації тіла людини: теоретичні та практичні аспекти. Теорія і методик афізичного виховання і спорту, (2), 67–85.
Кашуба В. О., Григус, І. М., &Руденко, Ю. В. (2023). Стан просторової організації тіла осіб зрілого віку: виклик сьогодення. У Influence of physical culture and sports on the formation of an individual healthy lifestyle (сс. 56–68). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-280-7-3
Кашуба В. О., Самойлюк О. В., Шевчук, О. М., Ярмолинський, Л. М., &Покропивний, О. М. (2025). Особливості біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілогов іку. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, (1), 67–77. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.10
Рубан Л.А., Журавльов В.О., Пазій С.І. Вплив засобів фізкультурно-спортивної реабілітації та психокорекції на індекс маси тіла, показники гемодинаміки та психологічний стан жінок 43–52 років. Rehabilitation and Recreation. 2024. № 18(2). С. 212–219. DOI:10.32782/2522-1795.2024.18.2.20
Рубан Л.А., Гончаров О.Г., Місюра В.Б. Вплив кінезіотерапії на якість життя жінок середнього віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2023;(16):29-34. Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/38673
Фединяк Н.В., Випасняк І.П. Аналіз змін постави у жінок 36–45 років, спричинених шкідливими чинниками професійної діяльності. Педагогічна академія: наукові записки № 21 (2025). DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.16906279.
Ainsworth, B. E., Haskell, W. L., Herrmann, S. D., Meckes, N., Bassett, D. R., Jr., Tudor-Locke, C., Greer, J. L., Vezina, J., Leon, A. S., & Gibbs, S. (2011). 2011 Compendium of Physical Activities. A second update of codes and MET values. Medicine & Science in Sports & Exercise, 43(8), 1575–1581. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e31821ece12
Arumugam, A., Alsaafin, N., Shalash, R. J., Qadah, R. M., Al-Sharman, A., Moustafa, I. M., &Maffulli, N. (2024). Concurrent validity between self-reported International Physical Activity Questionnaire Short Form and Fibion accelerometer data among young adults in the UAE. European Journal of Medical Research, 29(1), Article 426. https://doi.org/10.1186/s40001-024-01975-5
Belli, G., Toselli, S., Mauro, M., Latessa, P. M., & Russo, L. (2023). Relation between Photogrammetry and Spinal Mouse for Sagittal Imbalance Assessment in Adolescents with Thoracic Kyphosis Affiliations Expand. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 8(2), Article 68. https://doi.org/10.3390/jfmk8020068
Bielikova N., Indyka, S., & Bielikov, O. (2024). Physical Activity and Quality of Life of Internally Displaced Persons. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 4(68), 26–31. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-04-26-31
Blasco-Peris, C., Climent-Paya, V., Vetrovsky, T., García-Álvarez, M. I., Manresa-Rocamora, A., Beltrán-Carrillo, V. J., & Sarabia, J. M. (2023). International Physical Activity Questionnaire Short Form and accelerometer-assessed physical activity: concurrent validity using six cut-points in HF patients. ESC Heart Failure, 11(1), 126–135. https://doi.org/10.1002/ehf2.14514
Cleland, C., Ferguson, S., Ellis, J., Hunter, R. F., Tully, M. A., & Kee, F. (2018). Validity of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) for assessing moderate-to-vigorous physical activity and sedentary behaviour of older adults in the United Kingdom. BMC Medical Research Methodology, 18(1), Article 176. https://doi.org/10.1186/s12874-018-0642-3
Craig, C. L., Marshall, A. L., Sjöström, M., Bauman, A. E., Booth, M. L., Ainsworth, B. E., Pratt, M., Ekelund, U. L., Yngve, A., Sallis, J. F., & Oja, P. (2003). International physical activity questionnaire: 12-country reliability and validity. Medicine & Science in Sports & Exercise, 35(8), 1381–1395. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000078924.61453.fb
Guidelines for Data Processing and Analysis of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ). (n.d.). Retrieved November 23, 2025, from https://www.physio-pedia.com/images/c/c7/Quidelines_for_interpreting_the_IPAQ.pdf
Strain, T., Wijndaele, K., Brage, S., Tarp, J., & O’Donovan, G. (2020). Levels of domain-specific physical activity at work, in the household, for travel and for leisure among 327 789 adults from 104 countries. British Journal of Sports Medicine, 54(24), 1488–1497. https://bjsm.bmj.com/content/54/24/1488
Forde, C. (n.d.). Scoring the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ). FutureLearn. Retrieved November 23, 2025, from https://ugc.futurelearn.com/uploads/files/bc/c5/bcc53b14-ec1e-4d90-88e3-1568682f32ae/IPAQ_PDF.pdf1
Kashuba, V., Tomilina, Y., Byshevets, N., Khrypko, I., Stepanenko, O., Grygus, I., Smoleńska, O., & Savliuk, S. (2020). Impact of Pilates on the Intensity of Pain in the Spine of Women of the First Mature age. Teorìâ Ta MetodikaFìzičnogoVihovannâ, 20(1), 12–17. https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.1.02
Lazko, O., Byshevets, N., Kashuba, V., Lazakovych, Yu., Grygus, I., Andreieva, N., & Skalski, D. (2021). Prerequisites for the Development of Preventive Measures Against Office Syndrome Among Women of Working Age. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ, 21(3), 227–234. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.3.06
Lazko, O., Byshevets, N., Plyeshakova, O., Lazakovych, Yu., Kashuba, V., Grygus, I., Volchinskiy, A., Smal, J., &Yarmolinsky, L. (2021). Determinants of office syndrome among women of working age. Journal of Physical Education and Sport, 21(Suppl. issue 5), 2827–2834. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.s5376
Medina, C., Monge, A., Denova-Gutiérrez, E., López-Ridaura, R., Barquera, S., Romieu, I., &Lajous, M. (2022). Validity and reliability of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) long-form in a subsample of female Mexican teachers. Salud Pública de México, 64, 57–65. https://doi.org/10.21149/12889
Meh, K., Sember, V., Sorić, M., Vähä-Ypyä, H., Rocha, P., & Jurak, G. (2023). The dilemma of physical activity questionnaires: Fitter people are less prone to over reporting. PLoS One, 18(8), Article e0285357. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0285357
Podrihalo, O., Podrigalo, L., Podavalenko, O., Perevoznyk, V., Paievskyi, V., & Sokol, K. (2024). Use of indices to assess women’s health in wellness fitness. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 28(2), 132–140. https://doi.org/10.15561/26649837.2024.0207
Reppa, C. M., Bogdanis, G. C., Stavrou, N. A. M., &Psychountaki, M. (2023). The effect of aerobic fitness on psychological, attentional and physiological responses during a Tabata High-Intensity Interval Training session in healthy young women. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(2), Article 1005. https://doi.org/10.3390/ijerph20021005
Silva, M. M., Santos, A. M., &Arossi, G. A. (2023). Body posture and the state of mood in women. Revista Brasileira de Cineantropometria&Desempenho Humano, 25, Article e95862. https://doi.org/10.1590/1980-0037.2023v25e95862
Tkachova, A., Dutchak, M., Kashuba, V., Goncharova, N., Lytvynenko, Y., Vako, I., Kolos, S., &Lopatskyi, S. (2020). Practical implementation of differentiated approach to developing water aerobics classes for early adulthood women with different types of body build. Journal of Physical Education and Sport, 20(Suppl. 1), 456–460. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1067
Vypasniak, I., &Fedyniak, N. (2024). Functional assessment of motor patterns in fitness practice of mature individuals. Journal of Education, Health and Sport, 75, 65704. https://apcz.umk.pl/JEHS/article/view/65704
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Фединяк Назарій , Випасняк Ігор
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
