ВПЛИВ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ НА АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ЖІНОК ДРУГОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-106-117Ключові слова:
адаптаційний потенціал,жінки,другий період зрілого віку, школа здоров’я жінокАнотація
Анотація. Актуальність теми дослідження. Аналіз сучасних наукових джерел підтверджує, що проблема збереження та підвищення адаптаційного потенціалу системи кровообігу у жінок другого періоду зрілого віку залишається актуальною. Незважаючи на доведений позитивний вплив рухової активності, комбінованих фізичних вправ і оздоровчих програм на окремі гемодинамічні та вегетативні показники, їх комплексний вплив на адаптаційний потенціал системи кровообігу за методикою Р. М. Баєвського у цієї категорії жінок вивчено недостатньо, що обґрунтовує необхідність подальших досліджень у цьому напрямі. Мета статті полягає у визначенні ефективності корекційно-профілактичної програми на адаптаційний потенціал системи кровообігу жінок 41-45 років для подальшого впровадження в систему профілактики серцево-судинних захворювань. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічний експеримент, визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу за методикою Р. М. Баєвського, методи математичної статистики. Результати роботи вказали, щопрограма ґрунтувалася на застосуванні індивідуально підібраних засобів фізкультурно-спортивної реабілітації з орієнтацією на нормалізацію морфофункціональних показників і гемодинаміки, підвищення рівня фізичного здоров’я, поліпшення психоемоційного стану, зниження проявів вегетативної дисфункції та підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи. Тривалість формувального педагогічного експерименту становила 3 місяці. Учасниці основної групи (ОГ, n=15) «Школи здоров’я жінок» займалися за авторською корекційно-профілактичною програмою під постійним контролем фахівця з фізкультурно-спортивної реабілітації, який забезпечував дотримання всіх її складових. Респондентки контрольної групи (КГ, n=16) проходили реабілітацію за стандартною програмою. Вивчення динаміки змін адаптаційного потенціалу системи кровообігу у жінок ОГ 41–45 років показало, що середнє значення показника адаптаційного потенціалу зменшилося на 11,18%, що відображає рух в бік норми - зони задовільної адаптації. У КГ зміни були статистично незначущими (p>0,05), що свідчить про відсутність вираженої адаптаційної відповіді на традиційну оздоровчу програму. Висновки. Отримані результати формувального експерименту свідчать про ефективність розробленої програми щодо підвищення адаптаційного потенціалу системи кровообігу. У жінок, які брали участь у «Школі здоров’я жінок» та виконували корекційно-профілактичну програму, зафіксовано статистично значуще покращення показників адаптаційного потенціалу. Водночас в контрольній групі суттєво зросла частка респонденток із задовільним рівнем адаптаційних можливостей, тоді як у контрольній групі істотних змін не виявлено. Таким чином, отримані дані підтверджують високу ефективність авторської корекційно-профілактичної програми у підвищенні адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи у жінок другого періоду зрілого віку та обґрунтовують доцільність її подальшого впровадження і масштабування у практиці фізкультурно-спортивної реабілітації.
Посилання
Список літературних джерел
Рубан Л. А., Гончаров О. Г. Оцінювання адаптаційного потенціалу жінок другого періоду зрілого віку з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2025. № 1. С. 94–98. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.13
Рубан Л. А., Пазій С. І. Вплив засобів корекційно-реабілітаційної програми на індекс маси тіла та показник якості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження жінок другого періоду зрілого віку. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2025. Т. 19, № 38. С. 308–317. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2025-19(38)-308-317
Аріго Д., Бага К., Фолк А.Л., Хаггерті К. Партнери з фізичної активності для жінок з ризиком серцево-судинних захворювань: дослідницьке дослідження з щоденною оцінкою. Психологія здоров'я . 2026. Том 45, № 4. С. 413–422. https://doi.org/10.1037/hea0001554
Чен Й., Коупленд В.К., Ведантан Р. та ін. Зв'язок між індексом маси тіла та смертністю від серцево-судинних захворювань у східних та південних азіатів: об'єднаний аналіз проспективних даних Азійського когортного консорціуму. BMJ . 2013. Том 347. Стаття f5446. https://doi.org/10.1136/bmj.f5446
Данлоп К., Діллон Г., Кроулі Р.К. та ін. Втручання у спосіб життя у жінок пізнього репродуктивного віку для компенсації кардіометаболічних та кісткових захворювань: оглядовий аналіз. Харчування та метаболізм . 2025. Том 22, № 1. Стаття 15. https://doi.org/10.1186/s12986-025-00908-1
Етайо-Уртасун П., Іск'єрдо М., Саес де Астеасу М.Л. Вплив фізичних вправ на вегетативну серцево-судинну функцію у людей похилого віку: систематичний огляд та метааналіз. Спортивна медицина . 2026. Том 56, № 2. С. 507–519. https://doi.org/10.1007/s40279-025-02357-5
Гангадхаран С., Нісар М.К. Роль фізичної активності в середньому віці жінок: нейронаука, довголіття та профілактика захворювань. Журнал здоров'я середнього віку . 2025. Том 16, № 4. С. 496–499. https://journals.lww.com/jomh/toc/2025/10000
Хірамацу Ю., Іде Х., Фуруї Ю. Зв'язок факторів способу життя з індексом маси тіла та артеріальним тиском у когорті населення середнього та старшого віку в Японії: поздовжнє дослідження. Азіатсько-Тихоокеанський журнал громадського здоров'я . 2023. Том 35, № 5. С. 358–365. https://doi.org/10.1177/10105395231175568
Кашуба В., Рубан Л., Торяник І. та ін. Біологічні передумови розробки концепції фізичної та спортивної реабілітації для жінок віком 36–45 років з ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Слобожанський вісник науки і спорту . 2025. Т. 29, № 3. С. 255–263. https://phrir.com/journal/article/view/548/221
Лан Ю.С., Хонг Т.К., Юсоф А. Вплив фізичних вправ на жорсткість артерій у здорових молодих, середнього та старшого віку жінок: систематичний огляд. Nutrients . 2023. Том 15, № 2. Стаття 308. https://doi.org/10.3390/nu15020308
Li YH, Xu N., Ren FF та ін. Вплив тренувань на швидкість пульсової хвилі системних артерій у жінок у постменопаузі: оновлений систематичний огляд та метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation . 2025. Том 17, № 1. Стаття 329. https://doi.org/10.1186/s13102-025-01382-1
Мацумура Т., Санкай Т., Ямагіші К. та ін. Тенденції зв'язку між індексом маси тіла та ризиком серцево-судинних захворювань серед населення Японії: дослідження CIRCS. Журнал атеросклерозу та тромбозу . 2023. Том 30, № 4. С. 335–347. https://doi.org/10.5551/jat.63415
Менопауза [Електронний ресурс]. Всесвітня організація охорони здоров'я, 2024. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/menopause
Рубан Л.А. та ін. Ефективність рекреаційної фізичної активності для жінок у перименопаузі з початком гіпертензії. Лікарські вісники . 2022. Том LXXV, № 2. С. 498–503. https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/archive/2022/02/WLek202202131.pdf
Сатаркулова А.М., Айсаєва С.Ю., Кенешова К.С. та ін. Адаптаційний потенціал та індекс маси тіла при оцінці життєдіяльності населення в гірських регіонах. Іранський журнал громадського здоров'я . 2024. Т. 53, № 8. С. 1898–1902. https://doi.org/10.18502/ijph.v53i8.16296
Ван Х., Хан Ю., Лі Х. та ін. Вплив прецизійного втручання на здоров'я судин у жінок середнього та старшого віку в постменопаузі з використанням датчиків серцевого ритму Polar: 24-тижневе рандомізоване контрольоване дослідження. Sensors . 2024. Том 24, № 17. Стаття 5832. https://doi.org/10.3390/s24175832
Вудворд А., Мейсон-Джонс А.Дж., Фейрс М. та ін. Вплив фізичної активності на кардіореспіраторну підготовку та маркери ризику серцево-судинних захворювань під час менопаузи: систематичний огляд та метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень. Журнал науки у спорті та фізичних вправах . 2026. Том 8. С. 9–31. https://doi.org/10.1007/s42978-025-00343-x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Рубан Лариса, Гончаров Олексій

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.