Емпірико-верифікаційна характеристика больового синдрому в умовах різнотипної біогеометричної організації постави
DOI:
https://doi.org/10.31652/2071-5285-2026-21(40)-29-40Ключові слова:
musculoskeletal system, biogeometric postural profile, pain syndrome, postural disorders, motor stereotype, morphofunctional state, young women, corrective and preventive measuresАнотація
Анотація. Актуальність теми дослідження. Актуалізація проблеми системної детермінації больового синдрому в контексті біогеометричної організації постави зумовлена необхідністю подолання редукціоністського підходу в сучасній постурології. Об’єктом наукової рефлексії виступає багатофакторна природа ноцицепції, що розглядається як інтегративний індикатор деструкції біомеханічного гомеостазу опорно-рухового апарату. Метою дослідження є теоретико-емпіричне обґрунтування та експериментально-статистична верифікація закономірностей структурно-функціональної детермінації взаємозв’язку між типологією біогеометричної організації постави та інтенсивністю больового синдрому у жінок як інтегративного індикатора морфофункціонального стану опорно-рухового апарату, що відображає рівень біомеханічної адаптації та ступінь постуральної дезінтеграції організму. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; фотозйомка й аналіз постави, методи математичної статистики. Результати. Системний аналіз отриманих результатів дозволив обґрунтувати закономірність функціональної залежності інтенсивності больового синдрому від типологічних варіантів біогеометричної організації постави (p<0,05). Верифіковано, що оптимальна архітектоніка тіла корелює з мінімальними проявами ноцицепції (VAS 21–22 мм), виступаючи маркером біомеханічного гомеостазу. Експліковано ступінь патогенного впливу різнотипних постуральних деформацій на формування больового феномену. Найбільш деструктивним детермінантом визначено тип постави «кругла спина» (70–80 мм), де виражений м’язовий дисбаланс ініціює стійку біомеханічну дезадаптацію. При сколіотичному та гіпомобільно-сплощеному профілях встановлено диференційовані рівні ноцицептивної відповіді (59–64 мм та 40–46 мм відповідно), що відображає ступінь напруженості адаптаційно-компенсаторних механізмів. Встановлено ефект вікової кумуляції ноцицептивних проявів у жінок 30–40 років, що проявляється достовірним зростанням інтенсивності болю (p < 0,05). Це дозволяє розглядати больовий синдром не лише як суб’єктивний симптом, а як інтегральний маркер морфофункціональної неспроможності постуральної системи. Таким чином, результати підтверджують необхідність переходу до прецизійних, диференційованих технологій корекції, що базуються на системно-кількісній оцінці біогеометричного профілю постави. Висновки. Феноменологія постуральних порушень у сучасній науковій парадигмі вимагає рішучої відмови від ізольовано-функціонального аналізу, який нівелює складність ієрархічних зв’язків усередині біомеханічної системи. Натомість актуалізується перехід до побудови емпірично-верифікованої моделі, у межах якої інтенсивність больових проявів дефініюється як динамічна функція від топологічних характеристик біогеометричного профілю постави. Такий підхід дозволяє розглядати ноцицепцію не як автономний симптом, а як результативну ознаку морфофункціональної дезадаптації, що піддається кількісному моделюванню та статистичному прогнозуванню.
Посилання
Список літературних джерел
Асаулюк І., Носова Н., Демьохін Д., Покропивний О., Маринчук П. (2023). Стан біомеханіки постави, як критерій диференціації занять в процесі фізкультурно-спортивної реабілітації. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (15), 406–420. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2023-15(34)-406-420
Демьохін Д., Асаулюк І. (2024). Стан біомеханіки постави та особливості соматометричних показників жінок другого періоду зрілого віку. Спортивний вісник Придніпров’я, (1), 34–42. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2024-1-034
Кашуба В., Попадюха Ю. (2018). Біомеханіка просторової організації тіла людини: сучасні методи та засоби діагностики і відновлення порушень: монографія. Центр учбової літератури.
Кашуба В., Гончарова Н., Носова Н. (2020). Біомеханіка просторової організації тіла людини: теоретичні та практичні аспекти. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, (2), 67–85.
Кашуба В. О., Григус І. М., Руденко Ю. В. (2023). Стан просторової організації тіла осіб зрілого віку: виклик сьогодення. Influence of physical culture and sport sonthe formation of anindividual healthy life style: Scientific monograph (pp. 56–68). Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-280-7-3
Кашуба В. О., Самойлюк О. В., Шевчук О. М., Ярмолинський Л. М., Покропивний О. М. (2025). Особливості біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілого віку. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, (1), 67–77. https://doi.org/10.32782/spmed.2025.1.10
Armstrong, K., Li, M., & Delp, S. (2025). Validation of markerless pose estimation for clinical gait analysis: A multi-center study. Journal of Biomechanics, 164, 111928. https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2024.111928
Arshad, R., et al. (2024). Reliability of subjective movement quality assessments vs. instrumental biomechanical analysis. Physical Therapy in Sport, 62, 45–53. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2024.01.005
Bae, J., & Lee, H. (2025). A taxonomic approach to biomechanical metrics in corrective kinesiology. International Journal of Environmental Research and Public Health, 22(1), 412. https://doi.org/10.3390/ijerph22010412
Bafrouei, S., et al. (2025). Motor retraining vs. strength conditioning for musculoskeletal injury prevention: A systematic review. British Journal of Sports Medicine, 59(2), 110–121. https://doi.org/10.1136/bjsports-2024-108210
Barzegari, A., & Majelan, A. S. (2023). Neural plastic effects of motor learning in postural control rehabilitation. Journal of Motor Behavior, 55(4), 412–425. https://doi.org/10.1080/00222895.2023.2189012
Cotton, R. J., et al. (2023). Real-world gait analysis using markerless motion capture and computer vision. Nature Communications, 14, 4567. https://doi.org/10.1038/s41467-023-39876-w
Cotton, R. J., & Sinz, F. (2025). Uncertainty quantification in biomechanical pose estimation via confidence intervals. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology, 13, 1104567. https://doi.org/10.3389/fbioe.2025.1104567
De Souza, R., et al. (2024). Evidence-based kinesiology: Integrating biomechanical metrics into clinical decision-making. Sports Biomechanics, 23(1), 89–106. https://doi.org/10.1080/14763141.2024.2210456
Jankowicz-Szymańska, A., et al. (2024). Instrumental vs. clinical assessment of postural stability in orthopedic patients. Gait & Posture, 108, 122–130. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2024.02.008
Law, T., et al. (2023). Effects of quantitative feedback on gait symmetry in post-surgical rehabilitation. Clinical Rehabilitation, 37(12), 1580–1594. https://doi.org/10.1177/02692155231189456
Lee, S., & Kim, J. (2025). The role of cognitive engagement in motor retraining programs. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation, 22, 14. https://doi.org/10.1186/s12984-025-01123-y
O’Sullivan, K., et al. (2024). Digital transformation of corrective exercise: An algorithmic approach. Manual Therapy, Posturology & Rehabilitation Journal, 22, e2024012. https://doi.org/10.17784/mtprehabjournal.2024.22.1245
Pacheco, M. M., et al. (2025). Sensory integration and motor learning in functional movement modeling. Human Movement Science, 93, 103189. https://doi.org/10.1016/j.humov.2024.103189
Rivaroli, S., et al. (2024). Artificial intelligence-driven video analysis of compensatory gait patterns. European Spine Journal, 33, 2012–2025. https://doi.org/10.1007/s00586-024-08145-w
Smith, L., Brown, T., & Keller, M. (2025). Gait coordination as a predictor of neurocognitive decline. Aging Clinical and Experimental Research, 37, 512. https://doi.org/10.1007/s40520-025-02688-w
Spilz, A., Kaps, P., & Eskofier, B. (2025). Deep learning for movement quality assessment using IMU and pose data. Sensors, 25(3), 892. https://doi.org/10.3390/s25030892
Wan, X., et al. (2023). Contextual interpretation of biomechanical data in individualized kinesiology. Journal of Rehabilitation Medicine, 55, jrm00345. https://doi.org/10.2340/jrm.v55.12345
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Демьохін Дмитро, Асаулюк Інна, Козловська Світлана
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
