УКРАЇНСЬКІ ХУДОЖНИКИ - ФУНДАТОРИ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ПРОФЕСІЙНО-МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ (ХІХ - ХХ СТ.)
Опубліковано 15-05-2025
Ключові слова
- історичний аналіз, інтелігенція, просвіта, професійна художня освіта, іконопис, Українська Академія мистецтва (УАМ)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Анотація
У публікації на основі вивчення біографічних та автобіографічних відомостей охарактеризовано освітню, професійну художню, просвітницьку діяльність українських художників середини ХІХ - початку ХХ ст. Представлено аналіз ролі митців як активних учасників національного, культурного, інтелектуального й соціального життя українського суспільства. Авторкою було досліджено не лише мистецьку спадщину художників, але й їх багатогранну діяльність, яка охплювала просвітницькі, публіцистичні, освітні, організаційні сфери.
У статті висвітлено теоретичні положення про просвітницьку діяльність українських художників, які проілюстровані конкретними прикладами їх досвіду й впливу на стан громадськості та освіти професійної й загальної на території України в період ХІХ - ХХ ст.
Авторка зачіпає проблеми спрямування інтелігенції середини ХІХ - початку ХХ ст. на розвиток української культури та освіти; висвітлює біографічні та автобіографічні відомості про українських художників ХІХ - ХХ ст.; розкриває роль просвітницької діяльності українських художників, їх вплив на формування громадської думки; акцентує увагу на взаємозв’язок між мистецькою активністю з освітньо-педагогічною практикою, організацією художніх гуртків, шкіл, створенням студій та участю в культурно-освітніх товариствах. Їхня педагогічна робота у школах, училищах, академіях, сприяла становленню плеяди відомих українських митців та місткинь, які продовжували здійснювати національну мистецьку й просвітницьку традицію своїх попередників.
У роботі також висвітлено проблему самоідентифікації українських художників як просвітителів та громадських діячів, оскільки мистецтво розглядається як потужний інструмент для впливу та формування громадської думки, засіб трансляції ідеї народного відродження, соціального й культурного оновлення держави. Художники зайняли позицію не лише творців естетичних цінностей, але й провідників національної ідеї, фундаторів інтелектуального простору, здатного об’єднувати суспільство навколо єдиних ідейних цінностей.
Публікація актуалізує необхідність осмислення спадщини українських художників середини ХІХ - початку ХХ століття не лише як митців, але й як видатних діячів просвітництва, які своєю працею сприяли становленню національної ідентичності.
Завантаження
Посилання
- Добріян Д. М. Мистецька, педагогічна та громадська діяльність Олександра Мурашка (1875 - 1919 р.): кваліфік. наук. роб. Київ, 2018. С. 4 - 7;
- Коновець С. В. Естетичні та етичні засади оптимізації професійної діяльності викладачів образотворчого мистецтва вищих навчальних закладів : посіб. Київ, 2013. 9 с.;
- Кузнець Т. В. Історія України ХІХ ст. Умань, 2010. С. 6 - 8;
- Морі Є. Цього дня у 1930 році помер "український Пікассо" Олександр Богомазов. 2022. URL: https://suspilne.media/culture/136273-cogo-dna-u-1930-roci-pomer-ukrainskij-pikasso-oleksandr-bogomazov/ (дата звернення 07. 09. 2024);
- Мурашко М. І. Спогади старого вчителя. Київ: Вид-во Мистецтво, 1964, с. 3, 6
- Нагайко Т. Громадівський рух другої половини ХІХ століття у спогадах його представників: історіографічна візія часопису «За сто літ».Український історичний збірник. 2017. Вип. 19, C. 2 - 10;
- Олександр Мурашко: життя та творчість генія українського відродження. URL: https://kyiv.gallery/statii/oleksandr-murashko-zhyttia-ta-tvorchist-heniia-ukrainskoho-vidrodzhennia (дата звернення: 17. 06. 2023);
- Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003. 328 с.;
- Ситник І. Формування художнього світогляду Тетяни Яблонської в майстерні викладача живопису Федора Кричевського. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35, том 5. С. 49 - 51;
- Стельмахович М. Українська родинна педагогіка. К., 1996. 286 с.;
- Сявавко Є. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. К. : “Наукова думка”, 1974. 152 с.;
- Телячий Ю. В. Поховання П. І. Холодного у м. Варшава (1930 р.) - реквієм видатному українцю. 100 років української культури в екзилі: всеукраїнська наук-практ. конференція, 9-10 груд. 2021, м. Київ. С. 3 - 4.
- Федяєва В. Л. Сімейне виховання в історичній ретроспективі (друга половина ХІХ - ХХ століття): монографія/ В. Л. Федяєва. - Херсон: РІПО, 2010. С. 17 - 167.