Опубліковано 31-12-2024
Ключові слова
- уроки хореографії, заклади освіти, танці, хореографія хореограф, хореографічне мистецтво на Вінниччині
Авторське право (c) 2024 Євгенія Пахольчак

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
Анотація
У статті на основі спеціальної літератури та архівних джерел розглянуто та проаналізовано передумови становлення хореографічного мистецтва Вінниччини на кінець ХІХ – початок ХХ ст. На основі аналізу історичних матеріалів кінця ХІХ – початку ХХ ст. та їх узагальнення висвітлено еволюцію хореографічного мистецтва Вінниччини. Доведено, що дослідження передумов розвитку хореографічної освіти на Вінниччині на початку ХХ століття свідчить, що формування національної хореографічної культури та підготовки молоді значною мірою залежало від соціокультурниз та політичних факторів. Зокрема, на цей процес впливали прилежність регіону до двох імперій, перебіг національно-визвольних рухів українського народу, а також вагома присутність митців іноземного походження в освітньому просторі України. Доведено, що 1910-ті роки стали періодом активних експериментів у сфері хореографічного мистецтва на теренах України. Пошук нових танцювальних форм, відмінних від класичної академічної пластики, суттєво вплинув на зміст і методику навчання як у загальноосвітніх закладах, так і в професійних школах хореографії.
Аналіз соціокультурних чинників становлення змісту та перших форм хореографічної підготовки на Вінниччині дозволив зробити висновок, що на початку 1920-х років були закладені основи двох підходів до навчання танцю у школах і студіях: як системи професійної підготовки танцівників; як засобу особистісного духовного та фізичного розвитку. Доведено, що у системі загальної освіти танець, поряд із музикою, співом і малюванням, розглядався як важливий елемент формування суспільних навичок вихованої людини. Водночас вивчення українського народного танцю залишалося малопредставленим у програмі хореографічних шкіл і студій.
Завантаження
Посилання
- Благова Т. Розвиток хореографічної освіти в Україні (ХХ - початок ХХІ ст.): дис. ... докт. пед. наук. за спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ. 2021. 595 с.
- Верещагіна-Білявська О. Є., Сушицький М. І. Хореографічне мистецтво України у контексті соціокультурних процесів першої третини ХХ століття. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. Випуск 29. Київ: Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова. С. 192-198.
- Веселовська Г. Український театральний авангард. / Ін-т проблем сучасного мист-ва Нац. акад. мист-в України. К.: Фенікс, 2010. 368 с.
- Вінниця у спогадах : у 3-х т. Т. 1 : ХІХ - початок ХХ ст. / упоряд. Вікторія Колесник. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 730 с.
- ДАВО : Ф.Д - 844. Оп. 1 Спр.89 . Арк. 53-54 зв.
- ДАВО : Ф.Д - 844. Оп. 1 Спр.20 . Арк.147-148.
- Данилюк У. Мистецькі процеси в діяльності танцювальних студій Києва 1910-1920-х років. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Випуск 36/2020. С. 21-27.
- Зузяк Т.П. Тенденції становлення педагогічної освіти Поділля (кінець XVIII - початок ХХ століття): дис. ... докт. пед. наук: 13.00.01. Вінниця, 2018. 562 с.
- Зузяк Т. П. Особливості становлення жіночої гімназійної освіти на Поділлі на початку ХХ ст. Педагогічні науки : зб. наук. пр. / Херсонський державний університет. Херсон, 2017. Вип. LXXVII. Т. 1. С. 18-22.
- Махінько А. І. З історії кадетських корпусів в Україні. Сторінки історії. 2016. Вип. 35. С. 117-126.
- Освіта України в умовах воєнного стану. Інноваційна та проектна діяльність: Науково-методичний збірник / за загальною ред. С. М. Шкарлета. Київ-Чернівці «Букрек». 2022. 140 с.
- Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії. Київ: Муз. Україна, 2003. 440 с.
- Сухенко Т. Інститути шляхетних дівчат в Україні в ХІХ столітті. Етнічна історія народів Європи. / редкол. Слюсаренко А. (голова), Курас І., Борисенко В. та ін.. Київ: УНІСЕРВ, 2000. Вип. 7. С. 80-84.
- Циганюк В. Ф. Нещасні щасливі. Вінниця : б. в., 1991. 27 с.