wwww
№ 3 (2024)
Концептуальні засади мистецької освіти

НАУКОВІ ПІДХОДИ Й ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОГО НАВЧАННЯ

Оксана Сущенко
Біографія

Опубліковано 27-12-2024

Ключові слова

  • наукові підходи; принципи; художньо-естетичний досвід; підлітки; фортепіанне навчання

Як цитувати

НАУКОВІ ПІДХОДИ Й ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОГО НАВЧАННЯ. (2024). Мистецтво в культурі сучасності: теорія та практика навчання, 3. https://doi.org/10.31652/3041-1017-2024(3)-09

Анотація

У статті висвітлено наукові підходи й принципи, що є визначальними в концепції методичного забезпечення процесу формування художньо-естетичного досвіду підлітків на заняттях з гри на фортепіано. Такими підходами є: аксіологічний (розглядає навчальний процес з точки зору естетичних цінностей мистецтва); гедоністичний (включає прагнення до задоволення, отримання насолоди, радості,  позитивного досвіду від спілкування з музичними творами); особистісно-орієнтований (охоплює концепції та засоби організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії в процесі фортепіанного навчання); рефлексивний (ґрунтується на самоаналізі особистої художньої інтерпретації, самооцінці та самоконтролі музично-виконавських дій); діяльнісний (орієнтований на активізацію музично-виконавської діяльності художньо-естетичного спрямування).

Визначено основні принципи формування художньо-естетичного досвіду підлітків у процесі фортепіанного навчання: принцип художньо-естетичної детермінації музично-виконавського процесу (усі етапи навчально-виконавської діяльності пронизані художньо-естетичним спрямуванням); емоційно-естетичного осмислення змісту та естетичних цінностей музичних творів (передбачає наявність емоційного відгуку/вражень, емпатії, естетичних суджень школярів під час усвідомлення та оцінювання художньо-естетичного змісту музичних образів); діалогової взаємодії й художньо-педагогічного спілкування педагога та учня, (ґрунтується на відкритості, емпатії, доброзичливому спілкуванні і міжособистісній взаємодії, яка досягає своєї ефективності через узаємну довіру, повагу та спільну рефлексію); орієнтації на художньо-естетичне самовираження (передбачає самоактуалізацію, саморозвиток, самореалізацію учня-піаніста з точки зору художньо-естетичного виміру його музично-виконавської діяльності).

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Виногородський А. М., Булах І. С. Рефлексивний пошук як механізм вирішення конфліктів у підлітковому віці. Вінниця, 1997. 145 с.
  2. Глущук Т. В. Музично-виконавське мистецтво як об’єкт дослідження українського мистецтвознавства. Культура і сучасність. 2016. № 1. С. 87–91.
  3. Гризоглазова Т. І. Методика навчання гри на фортепіано: навчальний посібник Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018.169 с.
  4. Джола Д. Н. Естетичне відношення людини до дійсності як предмет естетичного виховання. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Київ, 1973. 158 с.
  5. Корзун В. В. Художня інтерпретація музичних творів як вищий щабель виконавської майстерності. Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова]. Сер.: Педагогічні та історичні науки. 2014. Вип. 120. С. 74‒79.
  6. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. Київ : Освіта України, 2008. 274 с.
  7. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. 360 с.
  8. Стеценко Л. Гедонізм: Моделі Теоретичної Реконструкції. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Філософія. Політологія. 4 (114) / 2013. С. 57‒60.
  9. Kozyr A., Labunets V., Pankiv L., Liming W., Geyang Zh. Methodological aspects of modernization of professional training of future music teachers. Utopia y Praxis Latinoamericana. Revista Internacional de Filosofia y Teoria Social. 2020. Vol. 25. P. 370-377.
  10. Siao, L. Characteristic features of self-expression during preparation future teachers of musical art, OD, vol. 35, no. 4, pp. 196–209, Nov. 2021.