Технологія удосконалення технічної майстерності кваліфікованих стрибунів у довжину з урахуванням індивідуальних антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних особливостей та перевірка її ефективності
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-2-8Ключові слова:
технічна майстерність, кваліфіковані спортсмени, корекція тренувальних програм, технологія, індивідуалізація підготовки, біомеханічні, антропометричні та психофізіологічні особливості, технічна підготовкаАнотація
Актуальність. Удосконалення технічної майстерності кваліфікованих стрибунів у довжину з урахуванням індивідуальних антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних особливостей спортсменів є актуальним напрямом сучасних наукових досліджень у теорії та методиці спортивної підготовки й потребує подальшого наукового обґрунтування. Мета дослідження – розробити та обґрунтувати технологію корекції тренувальних програм для удосконалення технічної майстерності кваліфікованих стрибунів у довжину з урахуванням індивідуальних антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних особливостей та перевірити її ефективність. Матеріали та методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, аналіз досвіду передової спортивної практики, антропометрія, біомеханічний аналіз із застосуванням оптико-електронної вимірювальної системи «Microgate», моделювання, методи психодіагностики (тест Айзенка), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Педагогічний експеримент проводився протягом другого макроциклу річної підготовки тривалістю шість місяців. Результати дослідження. Розроблено та експериментально обґрунтовано технологію корекції тренувальних програм кваліфікованих стрибунів у довжину, спрямовану на удосконалення технічної майстерності з урахуванням індивідуальних антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних особливостей спортсменів. Запропонована технологія ґрунтується на комплексному аналізі параметрів техніки стрибка та індивідуально-типологічних характеристиках спортсмена, передбачає побудову індивідуальної моделі технічної підготовленості з визначенням сильних сторін, проблемних елементів техніки, пріоритетних напрямів корекції й завдань технічної підготовки, а також диференційований добір засобів тренувального впливу у макроциклі річної підготовки. Висновки. Сукупність позитивних змін біомеханічних характеристик техніки виконання стрибка забезпечила високодостовірне покращення спортивного результату на 3,74 % (p<0,01), що підтверджує ефективність індивідуалізованого підходу до корекції тренувальних програм і доцільність його використання у системі підготовки кваліфікованих стрибунів у довжину.
Посилання
1. Бобровник, В. І., & Козлова, О. К. (2023). Стрибок у довжину. У В. І. Бобровника, С. П. Совенка, & А. В. Колота (Ред.), Легка атлетика: теорія та методика тренерської діяльності (у 2 кн., с. 9–53). Олімпійська література.
2. Козлова, О. К., & Юй, Байхуей. (2025). Антропометричні особливості кваліфікованих стрибунів у довжину як важливий чинник вдосконалення технічної майстерності. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (1), 108–119. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-9 DOI: https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-1-9
3. Юй, Байхуей, Козлова, О. К., & Ван, Вей. (2025). Особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину на останніх кроках розбігу. Педагогічна академія: наукові записки. https://doi.org/10.5281/zenodo.15776987
4. Юй, Байхуей, & Козлова, О. К. (2025). Індивідуальні особливості кінематичної структури рухів кваліфікованих стрибунів у довжину. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (4), 101–111. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-4-8 DOI: https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-4-8
5. Юй, Байхуей, & Козлова, О. К. (2026). Індивідуально-типологічні особливості кваліфікованих спортсменів у системі вдосконалення технічної майстерності (на матеріалі стрибка у довжину). Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (1), 144–157. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-1-9 DOI: https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-1-9
6. Arampatzis, A., Schade, F., & Walsh, M. (2020). Biomechanics of long jump performance: The role of kinematics and kinetics. Journal of Sports Sciences.
7. Boccia, G., Cardinale, M., & Brustio, P. (2020). Performance progression of elite jumpers: Early performances do not predict later success. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 31(1), 132–139. https://doi.org/10.1111/sms.13816 DOI: https://doi.org/10.1111/sms.13819
8. Čoh, M., Žvan, M., & Kugovnik, O. (2017). Kinematic and biodynamic model of the long jump technique. Kinematics. https://doi.org/10.5772/intechopen.71418 DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.71418
9. Granić, D., & Pavlović, R. (2023). Anthropological profile of long jumpers: Differences between Olympic Games finalists. Turkish Journal of Kinesiology, 8(3), 73–82. DOI: https://doi.org/10.31459/turkjkin.1172114
10. Hsieh, A., Some, M., & Vanguri, P. (2025). Personality and performance amongst athletes: A systematic review. Cureus, 17(11), Article e96149. https://doi.org/10.7759/cureus.96149 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.96149
11. Kozlova, E., Wang, W., & Kozlov, K. (2020). Individual peculiarities of long jump technique of skilled athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(Suppl. 1), 408–412. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1058 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1058
12. Li, Q., Xiao, D., & Zeng, Q. (2024). Exploring performance of athletic individuals: Tying athletic behaviors and big-five personality traits with sports performance. PLOS ONE, 19(12), Article e0312850. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0312850 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0312850
13. Lloyd, R. S., & Oliver, J. L. (2022). Long jump performance: An exploration of biomechanics and training techniques. Sports Biomechanics.
14. Pavlović, R., Kozina, Z., & Simeonov, A. (2022). Long jump: Are body height and body weight good predictors of performance in elite jumpers? Slovak Journal of Sport Science, 8(2), 27–38. https://doi.org/10.24040/sjss.2022.8.2.27-38 DOI: https://doi.org/10.24040/sjss.2022.8.2.27-38
15. Piepiora, P. A., Čaplová, P., Zimoń, P., & Gumienna, R. (2024). On research into the relationship between personality traits and the sporting level of competitive, professional and elite athletes. Frontiers in Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1428107 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1428107
16. Sethi, P. K., & Mehta, V. (2025). The impact of sports participation on neuroticism and extraversion. International Journal of Physiology, Nutrition and Physical Education, 10(1), 98–101. https://doi.org/10.22271/journalofsport.2025.v10.i1b.3023 DOI: https://doi.org/10.22271/journalofsport.2025.v10.i1b.3023
17. Tucker, C., Nicholson, G., Cooke, M., & Bissas, A. (2018). Biomechanical report for the IAAF World Championships London 2017: Long Jump Men’s. International Association of Athletics Federations. https://worldathletics.org/about-iaaf/documents/research-centre
18. Wang, W., Kozlova, E., & Kozlov, K. (2021). Technology for improving the technical skills of skilled long jumpers. Sport Mont, (2), 83–87. https://doi.org/10.26773/smj.210614 DOI: https://doi.org/10.26773/smj.210914
19. Xu, J., & Hao, F. (2025). The role of personality traits in athlete selection: A systematic review. Acta Psychologica, 260, Article 105478. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.105478 DOI: https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.105478
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олена Козлова , Байхуей Юй
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
