Ефективність блокової системи підготовки із застосуванням новітніх засобів тренування легкоатлеток-спринтерок 15 років
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-1-7Ключові слова:
блокова система підготовки; RSA-тренування; BFR; пліометрика; GCT; sRPE; легка атлетика; спринт; юні спортсменки; тейперингАнотація
Актуальність. Світова тенденція до росту спортивних результатів у спринтерських дисциплінах легкої атлетики вражає. Динаміка результатів на теренах українських бігових доріжок пригнічує занепадом високих секунд. Існує потреба докорінно змінити підготовку українських спринтерів, оскільки традиційні методики, засоби та методи не працюють. Саме тому, пошук сучасних методів підготовки легкоатлетів, які спеціалізуються у бігу на 400 м потребує особливої уваги. Вивчення іноземних методик побудови тренувального процесу та впровадження їх у підготовку легкоатлетів України, можуть внести суттєві зміни у їх досягнення. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність 12-ти тижневої блочної системи підготовки із застосуванням новітніх засобів тренування (RSA, BFR, плюметрика з контролем GCT, sRPE-моніторинг) у юних легкоатлеток-спринтерів 15 років. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 13 юних легкоатлеток (вік 15,2 ± 0,4 років), які перебувають на етапі базової підготовки третього року навчання. Дослідження проходило у два етапи: констатувальний і формувальний етапи експерименту; для вивчення рівня підготовленості використано педагогічне тестування (біг на 30 м, 30 м з ходу, 60 м, 300 м; RAST-тест; стрибок у довжину; потрійний стрибок; тест Вінгейта; індекс фізичної працездатності), методи математичної статистики (парний t-критерій Стьюдента, d Коена). Результати дослідження. У статті описані результати впровадження перших трьох блоків підготовки у тренувальний процес легкоатлеток-спринтерок. Після завершення 12-тижневої програми зафіксовано достовірне покращення всіх досліджуваних показників: біг на 30 м – на 0,15–0,20 с (p < 0,05), біг на 60 м – на 0,30–0,40 с (p < 0,01), RAST – на 8–15 % (p < 0,05), стрибок у довжину – на 9–10 см (p < 0,05), ІФП – на 5–8 % (p < 0,01). Найбільший ефект зафіксовано у показниках анаеробної витривалості (d Коена= 0,92). Висновки. Блочна система підготовки з інтеграцією RSA-тренування, BFR, пліометрики з контролем GCT та sRPE-моніторингу є ефективним засобом підвищення спринтерських і стрибкових показників юних легкоатлеток. Послідовність блоків (акумуляція → трансформація → реалізація) забезпечує оптимальну кумулятивну адаптацію при безпечному рівні навантаження.
Посилання
1. Бобровник, В. І., Совенко, С. П., & Колот, А. В. (2019). Легка атлетика: Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю. Логос.
2. Дідик, Т. М., Кульчицька, І. А., Адамчук, В. В., & Поляк, В. А. (2018). Побудова і контроль тренувального процесу у видах легкої атлетики. У В. М. Костюкевич (Ред.), Теоретико-методичні основи управління процесом підготовки спортсменів різної кваліфікації: монографія (с. 240–267). ТОВ «Планер».
3. Камперо, Е. Е. Д. (2021). Удосконалення швидкісно-силової підготовки висококваліфікованих бігунів на короткі дистанції на основі застосування засобів різної переважної спрямованості [Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту, Національний університет фізичного виховання і спорту України].
4. Кевпанич, В. В., & Маріонда, І. І. (2025). Передумови удосконалення спеціальної фізичної підготовленості юних спортсменок з бігу на короткі дистанції (теоретичний аспект). https://doi.org/10.5281/zenodo.18819469
5. Кульчицька, І., Адамчук, В., Савостьян, Ф., Поляк, В., & Колос, О. (2024). Удосконалення швидкісно-силової підготовленості легкоатлеток-спринтерок у підготовчому періоді річного макроциклу. Physical Culture, Sports and Health of the Nation, 17(36), 232–240. https://doi.org/10.31652/2071-5285-2024-17(36)-232-240
6. Маленюк, Т. В. (2014). Вплив тренувального навантаження на розвиток рухових здібностей юних легкоатлетів 12–13 років. Слобожанський науково-спортивний вісник, (1), 58–61. https://doi.org/10.15391/snsv.2014-1.011
7. Мірзоєв, О. М., Бодрова, Н. Д., & Бодров, І. В. (2014). Легка атлетика. Сучасні тенденції розвитку бігу на 100 м. Слобожанський науково-спортивний вісник, (1), 66–74.
8. Платонов, В. М. (2021). Сучасна система спортивного тренування: підручник. Перша друкарня.
9. Поляк, В. А. (2025). Дослідження функціональної підготовленості (анаеробної продуктивності) кваліфікованих легкоатлеток-спринтерок у підготовчому періоді макроциклу. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування, (2), 119–134. https://doi.org/10.31652/3041-2463/2025-2-9
10. Степаненко, Д. І. (2008). Структура та напрями удосконалення фізичної і технічної підготовленості бігунів на короткі дистанції різної кваліфікації [Автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту, Львівський державний університет фізичної культури].
11. Bishop, D., Girard, O., & Mendez-Villanueva, A. (2011). Repeated-sprint ability. Part II: Recommendations for training. Sports Medicine, 41(9), 741–756. https://doi.org/10.2165/11590560-000000000-00000
12. Blagrove, R. C., Howatson, G., & Hayes, P. R. (2018). Effects of strength training on the physiological determinants of middle- and long-distance running performance. Sports Medicine, 48(5), 1117–1149. https://doi.org/10.1007/s40279-017-0835-7
13. Bogdanis, G. C., Nevill, M. E., Boobis, L. H., & Lakomy, H. K. (1996). Contribution of phosphocreatine and aerobic metabolism to energy supply during repeated sprint exercise. Journal of Applied Physiology, 80(3), 876–884. https://doi.org/10.1152/jappl.1996.80.3.876
14. Bosquet, L., Montpetit, J., Arvisais, D., & Mujika, I. (2007). Effects of tapering on performance: A meta-analysis. Medicine & Science in Sports & Exercise, 39(8), 1358–1365. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e31806010e0
15. Buchheit, M., & Laursen, P. B. (2013). High-intensity interval training, solutions to the programming puzzle. Sports Medicine, 43(5), 313–338. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0029-x
16. Cohen, J. (1988). Statistical power analysis for the behavioral sciences (2nd ed.). Lawrence Erlbaum Associates.
17. Flanagan, E. P., & Comyns, T. M. (2008). The use of contact time and the reactive strength index to optimize fast stretch-shortening cycle training. Strength and Conditioning Journal, 30(5), 32–38. https://doi.org/10.1519/SSC.0b013e318187e25b
18. Foster, C., Florhaug, J. A., Franklin, J., Gottschall, L., Hrovatin, L. A., Parker, S., ... & Dodge, C. (2001). A new approach to monitoring exercise training. Journal of Strength and Conditioning Research, 15(1), 109–115.
19. Gabbett, T. J. (2016). The training-injury prevention paradox: Should athletes be training smarter and harder? British Journal of Sports Medicine, 50(5), 273–280. https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095788
20. Issurin, V. B. (2010). New horizons for the methodology and physiology of training periodization. Sports Medicine, 40(3), 189–206. https://doi.org/10.2165/11319770-000000000-00000
21. Lixandrão, M. E., Ugrinowitsch, C., Biral, T., Cavaglieri, C. R., Marques, S. F., Tufano, J. J., ... & Libardi, C. A. (2018). Magnitude of muscle strength and mass adaptations between high-load resistance training versus low-load resistance training associated with blood-flow restriction. Journal of Strength and Conditioning Research, 32(2), 545–557. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001759
22. Loenneke, J. P., Wilson, J. M., Marín, P. J., Zourdos, M. C., & Bemben, M. G. (2012). Low intensity blood flow restriction training: A meta-analysis. European Journal of Applied Physiology, 112(5), 1849–1859. https://doi.org/10.1007/s00421-011-2167-x
23. Mujika, I., & Padilla, S. (2003). Scientific bases for precompetition tapering strategies. Medicine & Science in Sports & Exercise, 35(7), 1182–1187. https://doi.org/10.1249/01.MSS.0000074448.73931.11
24. National Strength and Conditioning Association. (2016). NSCA’s guide to program design. Human Kinetics.
25. Rhea, M. R., & Alderman, B. L. (2004). A meta-analysis of periodized versus nonperiodized strength and power training programs. Research Quarterly for Exercise and Sport, 75(4), 413–422. https://doi.org/10.1080/02701367.2004.10609174
26. Scott, B. R., Loenneke, J. P., Slattery, K. M., & Dascombe, B. J. (2015). Exercise with blood flow restriction: An updated evidence-based approach for enhanced muscular development. Sports Medicine, 45(3), 313–325. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0288-1
27. Wilson, J. M., Lowery, R. P., Joy, J. M., Loenneke, J. P., & Naimo, M. A. (2013). Practical blood flow restriction training increases acute determinants of hypertrophy without increasing indices of muscle damage. Journal of Strength and Conditioning Research, 27(11), 3068–3075. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31828a1ffa
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Савостьян Федір
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
