Особливості перебігу тривожності юних гімнасток на етапі спеціалізованої базової підготовки
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-1-2Ключові слова:
гімнастки, тривожність, стан, тренувальна і змагальна діяльність, психорегуляціяАнотація
Актуальність. Актуальний рівень тривожності має дуже важливе значення для спортивної форми спортсменів, оскільки саме підвищений її рівень вважається негативною характеристикою особистості та несприятливо позначається на всіх сферах життєдіяльності. На психологічному рівні тривожність характеризується напругою, неспокоєм, тремтінням, занепокоєнням, нервозністю, важкістю прояву когнітивних процесів, втратою сил. Для спортсменів помірний рівень тривожності вважається стимулюючим фактором, який підвищує результати за рахунок мобілізації ресурсів, проте надмірна тривожність, особливо когнітивного походження, здатна призвести до зниження ефективності, емоційного вигоряння, втрати впевненості. Для спортсменів переживання стану тривожності небезпечне виникненням небажаних змін діяльності нервової, серцево-судинної, дихальної, м’язової та інших систем організму, що не може не позначитися на очікуваних спортивних результатах.
Мета дослідження – визначити особливості прояву тривожності гімнасток 10-14 років на етапі спеціалізованої базової підготовки.
Матеріал та методи дослідження. В організації дослідження було використано такі методи: аналіз науково-методичної літератури, психодіагностичні методи, методи математичної статистики. Дослідження проводилося на базі Київської юнацько-спортивної школи за участю 26 гімнасток віком 10-14 років. Від гімнасток дослідження отримано згоду на участь у дослідженні відповідно до Гельсінської декларації прав людини 2008 року.
Результати дослідження. Тривожність є стабільним фактором психічного стану юних гімнасток, прямо впливає на їхню готовність до тренувальної та змагальної діяльності й має чітку вікову динаміку. В 10 років встановлено стабільний емоційний стан, при якому дівчата демонструють позитивний настрій, високий рівень активності та відносно низькі показники тривожності, швидке відновлення після помилок і збереження стійкого інтересу до занять. У віковій групі 11–12 років спостерігається найвищий рівень як ситуативної, так і особистісної тривожності, бо саме в цей період формується самооцінка, з’являється виражена потреба у схваленні, страх виглядати не гірше за інших, побоювання не виправдати очікування тренера або батьків. Гімнастки цього віку найбільш психологічно вразливі – зростала внутрішня напруга перед змаганнями, частіше виникало емоційне виснаження та соматичні прояви напруження. У 13–14 річних гімнасток тривожність поступово стає більш керованою – вони залишаються вимогливими до себе, але їх хвилювання є функціональним: воно працює на мобілізацію, а не на блокування рухів.
Висновки. Емоційна сфера юних спортсменок потребує цілеспрямованого психолого-педагогічного впливу, пов’язаного з розвитком стійких навичок саморегуляції, формуванням впевненості у власних силах і позитивного ставлення до змагальної діяльності.
Посилання
1. Антонова, О. Є. (2014). Особливості тривожності сучасних підлітків. Психологія і суспільство, 2, 144–151.
2. Вороніна-Тузовських, Ю., Полетай, В., & Янченко, В. (2023). Вплив тривоги на функціональний стан організму. Proceedings of the 14th International Scientific and Practical Conference «Scientific Horizon in the Context of Social Crises», 183–184.
3. Гаркавенко, Н., Гуменюк, Ю., & Олексюк, О. (2023). Психокорекція посттравматичних стресових розладів: тривожність та її подолання. Психологія: реальність і перспективи, (20), 30–36. https://doi.org/10.35619/prap_rv.v1i20.344
4. Головченко, Т. О. (2022). Психологічні прояви тривожності особистості в стресогенних ситуаціях. Габітус, (43), 115–119. https://doi.org/10.32782/2663-5208
5. Гулько, Г. О. (2017). Психологічні чинники актуалізації особистісних властивостей тривожного спектру в ситуації досягнення [Дис. канд. псих. наук, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України].
6. Коробейникова, Л., & Шенпен, Г. (2022). Аналіз стресостійкості у кваліфікованих боксерів. Єдиноборства, 2(24), 26–35. https://doi.org/10.15391/ed.2022-2.03 .
7. Коробейников, Г., Бейдж, М., Коробейникова, Л., Рааб, М., Коробейникова, І., & Старчевич, М. (2022). Psychological state of highly qualified athletes. Sport. Olimpism. Sănătate, 7, 422–426. https://doi.org/10.52449/soh22.67
8. Крикун, О., & Воронова, В. (2021). Психологічна характеристика особистості спортсменок в черліденгу. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (11), 133–147.
9. Крикун, О., Воронова, В., & Федорчук, С. (2023). Передзмагальна особистісна тривожність у спортсменок в черліденгу [Тези доповідей]. VI Всеукраїнська наукова електронна конференція «Актуальні проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності», Київ, Україна.
10. Ляшенко, В., Кожанова, О., & Корж, Є. (2020). Зв’язок індивідуально-психологічних особливостей спортсменів з результативністю змагальної діяльності. Слобожанський науково-спортивний вісник, 1(75), 81–85. https://doi.org/10.15391/snsv.2020-1.014
11. Ляшенко, В. М., Туманова, В. М., & Корж, Є. М. (2018). Дослідження особистісної тривожності студентів, що займаються футболом. Молодий вчений, 4(3), 89–92.
12. Лемак, М. В., & Петрище, В. Ю. (Уклад.). (2012). Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник (2-ге вид.). Видавництво Олександри Гаркуші.
13. Семаль, Н. В. (2019). Рівень тривожності особистості та його місце у структурі підготовки спортсменів до змагань. Україна. Здоров’я нації, 2(55), 195–196.
14. Така, М. В. (2025). Особливості прояву тривожності у юних спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки [Кваліфікаційна робота магістра, Національний університет фізичного виховання і спорту України].
15. Учитель, І. Б., Сурякова, М. В., & Кучинова, Н. (2023). Адаптаційні ресурси та особистісна тривожність підлітків. Габітус, (51), 114–120. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.
16. Федорчук, С. В., Лисенко, О. М., Іваскевич, Д. Д., Колосова, О. В., & Халявка, Т. О. (2021). Психофізіологічні складові стресостійкості і стресовразливості людини в умовах спортивної діяльності. У Науково-методологічні дослідження у фізичній культурі і спорті, фізичній терапії, ерготерапії, туризмі: колективна монографія (Т. 2, с. 117–162).
17. Холявіцька, А. І., Дроздова, К. В., & Дроздова, Е. В. (2022). Проблеми подолання стресу спортсменами за допомогою засобів управління діючими стрес-чинниками [Тези доповідей]. VІ Всеукр. інтернет-конференція «Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини», Одеса, Україна.
18. Чернега, А. Т. (2019). Психологічні особливості тривожності підлітків. Актуальні проблеми психології, 1, 211–218.
19. Шамич, О. М., & Білоус, С. Д. (2025). Чинники виникнення тривожності у спортсменів підліткового віку та засоби їх подолання [Тези доповідей]. VІІ Міжнародна конференція «Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України», Київ, Україна.
20. Шевчук, А. І., & Широких, А. О. (2023). Особливості вияву підвищеної тривожності у підлітків [Тези доповідей]. Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток національної свідомості та національної ідентичності особистості у воєнний та повоєнний періоди», Рівне, Україна.
21. Шиделко, А. В., & Гнелицька, О. О. (2024). Тривожність у підлітків. Proceedings of the 5th International Scientific and Practical Conference «European Congress of Scientific Achievements», 275–280.
22. Шинкарук, О. (2017). Стрес та його вплив на змагальну та тренувальну діяльність спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації, (3), 469–476.
23. Rudolph, K. D. (2016). Gender differences in adolescent anxiety: Social-evaluative stress and emotional response patterns. Journal of Adolescence, 49, 69–80. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2016.03.003
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Валентина Воронова , Така Альона-Марія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
