Професіоналізація підготовки футбольних арбітрів
DOI:
https://doi.org/10.31652/3041-2463/2026-3-11Ключові слова:
футбол, арбітр, фізична підготовка, психологічна підготовленість, професіоналізаціяАнотація
Актуальність. Потужна увага до матчів усіх рівнів охоплює різні верстви населення поціновувачів футболу за віком та кваліфікацією від відданих уболівальників до досвідчених експертів, саме за таких обставин особливого значення набуває забезпечення об’єктивності, справедливості та якості змагального процесу, що безпосередньо залежить від професійної діяльності футбольних арбітрів. Професійна підготовка арбітрів перестала обмежуватись знаннями правил гри та вимогами до рівня їх фізичної підготовленості, а набуває ознак комплексного характеру, що потребує ретельного вивчення.
Мета дослідження – визначити та обґрунтувати сучасні підходи до удосконалення професійної підготовки футбольних арбітрів.
Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь українські футбольні арбітри (n – 36, з них 8 жінок) різного віку (18 – 41 рік), суддівського стажу (від 2 – понад 10 років), які обслуговують матчі дитячо – юнацького, аматорського, всеукраїнського та міжнародного рівнів.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, анкетування, педагогічне спостереження, обробка і інтерпретація отриманих результатів.
Результати дослідження. У ході організованого дослідження визначено особливості процесу професіоналізації футбольних арбітрів, що забезпечило отримання емпіричних даних щодо сучасного стану професійної підготовки арбітрів та основних проблем/потреб їх професійного розвитку. Показано сукупний вплив визначених факторів, що може знижувати ефективність професійного зростання арбітрів і стримувати реалізацію їх професійного потенціалу на різних етапах кар’єрного розвитку.
Висновки. Встановлено, що вдосконалення системи професійної підготовки арбітрів має базуватися на сучасних підходах, серед яких: практико – орієнтоване навчання, систематичний відеоаналіз ігрових ситуацій, менторська підтримка молодих арбітрів, індивідуалізація підготовки, використання психологічних тренінгів та розвиток системи безперервної освіти. Удосконалення критеріїв оцінювання, наставництва, психологічної підтримки та післяматчевого зворотного зв’язку має розглядатися як пріоритет поряд із розвитком професійних якостей арбітра.
Посилання
1. Дорошенко, І., Сватьєв, А., Соболь, Е., Черненко, О., Шаповалова, І., & Дорошенко, Е. (2023). Сучасні підходи до аналізу змагальної діяльності футболістів із застосуванням інноваційних технологій. Спортивна наука та здоров’я людини, 2(10), 76–87. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2023.26 DOI: https://doi.org/10.28925/2664-2069.2023.26
2. Караван, Є. В., Воробйов, О. В., & Зачепило, І. В. (2024). Жінки–арбітри в українському футболі. У Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції (ДДУВС, 25.04.2024) (с. 284–286). https://surl.li/hymnls
3. Кисельов, В. О., & Харченко, С. М. (2024). Ефективність тренувальної програми з фізичної підготовки футбольних арбітрів. Олімпійський та паралімпійський спорт, 1, 77–83. https://doi.org/10.32782/olimpspu/2024.1.14 DOI: https://doi.org/10.32782/olimpspu/2024.1.14
4. Мироненко, Б. В., & Бандура, В. А. (2025). Ефективність експериментальної програми підвищення фізичної підготовленості арбітрів із футболу. Olympicus, 114–121. https://doi.org/10.24195/olympicus/2025 – 3.15 DOI: https://doi.org/10.24195/olympicus/2025-3.15
5. Мосейчук, Ю. Ю., & Дарійчук, С. В. (2024). Основи формування комунікації у підготовці сучасного футбольного арбітра. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 1(1), 73–77. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.10 DOI: https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.10
6. Ніколаєнко, В. М., & Чопілко, Т. Г. (2020). Індивідуалізація спеціальної фізичної підготовки арбітрів у футболі. Наука в олімпійському спорті, 4, 4–15. https://doi.org/10.32652/olympic2020.4_1
7. Петренко, Юл., & Петренко, Юр. (2023). Використання сучасних інноваційних технологій у футболі. Науково – методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту, 7, 115–122. https://journals.uran.ua/itfcs/issue/view/16981
8. Проць, Р. О., Чопілко, Т. Г., & Проць, М. Р. (2023). Методика формування перцептивно – когнітивного досвіду в арбітрів високої кваліфікації з футболу. Науковий часопис УДУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15, 5К(165), 105–109. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.5K(165).23 DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.5K(165).23
9. Українська асоціація футболу. (2024). Положення про основні вимоги та умови щодо діяльності Арбітрів, Асистентів Арбітра, Відео Асистентів Арбітра, Помічників Відео Асистента Арбітра, 4 – х арбітрів та Спостерігачів арбітражу всеукраїнських змагань з футболу. https://surl.li/uhkphn
10. Українська асоціація футболу. (2025). Концепція розвитку суддівства Української асоціації футболу 2025–2029. https://surl.li/wufnst
11. Українська асоціація футболу. (2025). Положення про Академію футбольних арбітрів УАФ (нова ред.). https://surl.li/sdvtvx
12. Чопілко, Т., Абдула, А., Лісенчук, С., & Проць, Р. (2021). Особливості використання системи відеодопомоги арбітрам у сучасному футболі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково – педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 6К(135), 193–196. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2020.6К(135).41
13. Щербак, Є., & Кисельов, В. (2023). Складові комплексної підготовки футбольних арбітрів до суддівської діяльності. У Актуальні питання підготовки спортсменів в олімпійських і неолімпійських видах спорту: матеріали I Всеукраїнської науково – практичної конференції (Суми, 23.10.2023) (с. 251–253). https://surl.li/zkhhti
14. Aragão e Pina, J., Passos, A., Araújo, D., & Maynard, M. T. (2018). Football refereeing: An integrative review. Psychology of Sport and Exercise, 35, 10–26. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2017.10.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2017.10.006
15. Bouzas – Rico, S., De Dios – Álvarez, V., Suárez – Iglesias, D., & Ayán – Pérez, C. (2022). Field – based tests for assessing fitness in referees: A systematic review. Research in Sports Medicine, 30(4), 439–457. https://doi.org/10.1080/15438627.2021.1895787 DOI: https://doi.org/10.1080/15438627.2021.1895787
16. International Football Association Board. (2025). VAR protocol (Laws of the Game 2025/26). https://www.theifab.com/laws/latest/video-assistant-referee-var-protocol/#principles
17. Samuel, R. D., Galily, Y., Filho, E., & Tenenbaum, G. (2020). Implementation of the Video Assistant Referee (VAR) as a career change – event: The Israeli Premier League case study. Frontiers in Psychology, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.564855 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.564855
18. Spitz, J., Wagemans, J., Memmert, D., Williams, A. M., & Helsen, W. F. (2020). Video assistant referees (VAR): The impact of technology on decision making in association football referees. Journal of Sports Sciences, 39(2), 147–153. https://doi.org/10.1080/02640414.2020.1809163 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2020.1809163
19. UEFA. (2026). UEFA Referee Convention 2026 (Convention on Referee Education and Organisation).
20. Voronova, V., Romanyuk, A., Shchepotina, N., Kostiukevych, V., Kovalchuk, V., Kulchytska, I., & Bekas, O. (2026). Personal factors of referees in football influencing the formation of refereeing styles. Physical Education Theory and Methodology, 1, 184–192. https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.18 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.1.18
21. Zhou, R., Hao, X., Deng, P., Li, D., Song, Y., & Zhang, Y. (2025). The impact of video – based training on football referees’ decision – making skills: A systematic review and meta – analysis. BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation, 17, 186. https://doi.org/10.1186/s13102-024-01046-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s13102-024-01046-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Михайлов Микола, Сушко Руслана, Поліщук Володимир
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
